Заява та скарга на порушення Конвенції у ГПУ

21.07.2016 18:51

До Генеральної прокуратури України 

Генеральному прокурору України: Луценку Ю.В.

01011, м. Київ, вул. Різницька 13/15

Iniesta Роман Ярославович

79005, м. Львів, вул. Андрійка Садового, 1

Тел. 067-ХХХ-ХХ-ХХ, емейл: hierrolviv@yandex.ua

 

                                             Заява про кримінальне правопорушення                                                                     

                                                          (В порядку ст.2, ч.2 ст.55, ч.1 ст.214 КПК)

                                         Скарга про порушення Конвенційного права

       (В порядку ст.13 Конвенції з захисту прав людини та її основоположних свобод, далі: Конвенція)

                                       

                                                 Зі змістом статті 383 КК України ознайомлений                                Iniesta Р.Я.

 

Обставини: 1. Так, слідчий суддя 7.07.16р. своєю ухвалою (додаток1) зобов’язав Львівську місцеву прокуратуру №1 (далі: прокуратура) внести до ЄРДР відомості заяви про злочин та скарги на порушення Конвенційного права від 1.07.16р. (додаток2) працівників поліції, у такий спосіб повністю задовольнивши вимоги скарги (додаток3), поданої в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК та ст.13 Конвенції;

     Однак своєю відпискою (додаток4) від 12.07.16р. прокуратура відмовляється виконувати рішення суду, крім того трансформує заяву про злочин та скаргу на порушення Конвенційного права у звернення громадян і в порядку ст.7 однойменного закону скеровує ці матеріали до ГУ НП у Львівській області «для поховання», одночасно (поза рамками досудового розслідування) ніби вбачаючи можливість дисциплінарного проступку у діях окремих працівників поліції (до ухвали суду там взагалі нічого (додаток5) не вбачали, отже прогрес є)));

     Разом з тим створює прецедент правового нігілізму, крім того пропонує мені оскаржити в порядку ст.303 КПК до суду те (невиконання вже постановленої слідчим суддею ухвали з того самого питання), що оскарженню не підлягає ні згідно ст.303 КПК, ані взагалі, причому не тільки тому, що подібну бездіяльність тієї ж прокуратури я раніше безуспішно (2) намагався оскаржити, а власне тому, що невиконання ухвали суду є кримінально-караним (3) діянням, а відтак законотворець не міг збагнути, що у спосіб скоєння злочину, прокурор позбавить мене права оскаржити його нікчемну (з правової точки зору) відписку до суду;

           2. Так, 24.05.16р. я вже заявляв до прокуратури про злочин й одночасно з приводу порушення права, гарантованого Конвенцією, а 26.05.16р. (додаток7) прокуратура теж зігнорувала обов’язок виконувати взяті Україною зобов’язання по захисту Конвенційних прав (ст.1, 13 Конвенції), так само (1) трансформувала заяву про злочин у звернення громадян, відмовляючись вносити відомості до ЄРДР, однак тоді слідчий суддя своєю ухвалою (додаток6) зобов’язав прокуратуру внести відомості заяви до ЄРДР;

      Тоді рішення суду було виконане лише 13.06.16р., коли до слідчого матеріали справи попали взагалі тільки 28.06.16р., що призвело до скоєння проти мене і моєї матері нових (6/а) злочинів, крім того у прокуратурі не вважали за потрібне повідомити мене (потерпілого) про внесення відомостей до ЄРДР, через що я помилково оскаржував цю бездіяльність, але суд 14.06.16р. (додаток9) відмовив у відкритті провадження за скаргою, цю ухвалу я не оскаржував з очевидних (всі предмети скарги були виконані прокурором) причин;

     Разом з тим суть і зміст (юридичні та фактичні аргументи) відписки (додаток4) ідентичні відписці від 2.07.16р. (додаток5), яка власне і була предметом оскарження в суді (пункт 1 додатку3), тобто викладене там слідчий суддя вважав нікчемним, а доводи скарги навпаки змістовними і слушними, коли раніше той самий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою, згаданою абзацом вище;

     Окрім цього ухвалою від 2.07.16р. (додаток10) інший слідчий суддя задовольнила мою скаргу в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК та зобов’язала уповноважену особу Личаківського ВП ГУ НП (невнесення відомостей до ЄРДР і супутня цьому свавільна бездіяльність поліції цього відділку з приводу щойно скоєного злочину, який тривав і стала причиною заяви (додаток2) про їх злочин) внести відомості заяви про злочин до ЄРДР… пізніше і ця ухвала була виконана тільки після того, як я заявив про новий злочин поліцейських вже в УВБ…, де на відміну від прокуратури не вбачили потреби відкрито покривати начальника слідчого відділу того ВП, але згадані (1) обставини унеможливлюють досудове розслідування і по тому епізоду… з очевидних причин;       

 

Предмети злочину: 3. Відповідно до ст.382 ККУ: ч.1 «Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається…»;

ч.2. «Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, …або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;

     Я заявляю про злочин, передбачений ч.2 ст.382 ККУ прокурорів, що причетні до відписки (додаток4), якою відмовлено у виконанні ухвали слідчого судді (додаток1) і який полягає в умисній і письмовій відмові

виконувати ухвалу суду, потерпілим від якого являюсь через нанесення (крім заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам) мені значної моральної шкоди, розмір і наслідки… якої щодня (доки триває злочин, тобто не виконане рішення суду) збільшуються;

     Разом з тим «маячня», якою мотивована відписка - дискредитує органи прокуратури, оскільки юридично безграмотним (на мою думку у тих прокурорів взагалі проблеми з адекватністю сприйняття прецеденту ситуації, яку вони створили…) особам щонайменше не місце у цій поважній державній установі, що уособлює закон…;          

          4. Відповідно до ч.1 ст.365 ККУ: «Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;

     Я заявляю про злочин, передбачений ч.1 ст.365 ККУ вище (3) згаданих прокурорів, який полягає у явному перевищенні службових повноважень, потерпілим від якого являюсь через нанесення (крім заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам) мені значної моральної шкоди;

     а) Трансформацію заяви про злочин у звернення громадян прямо забороняє ст.12 однойменного закону, у якій ясно записано: «Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, …законодавством» - людина (будучи у здоровому глузді) не може сприйняти зміст цієї норми інакше, як буквально, тобто для цього навіть непотрібно бути юристом;

     б) Невнесення до ЄРДР відомостей заяви про злочин (і будь-які дії з цією заявою поза межами досудового розслідування) прямо забороняє ст.214 у контексті з іншими положеннями КПК, наведених у пунктах 5 і 6 скарги (додаток3), доказом такого твердження (крім ряду положень КПК, згаданих мною у цій (додаток3)) скарзі є: стала судова практика (крім 3-х доданих за обставин однієї справи, у мене є більше 20-ти ухвал слідчих суддів, у кожній з яких судді акцентують увагу на тому, що внесення відомостей заяви про злочин до ЄРДР є обов’язком, а не забаганкою прокурора), тобто їм наперед відомо, що суд своєю ухвалою у всіх таких випадках зобов’яже виконати вимоги ч.1 ст.214 КПК, тому і у судові засідання перестали ходити і навіть письмові заперечення на такі скарги подавати - отже це умисні дії та бездіяльність прокурорів;     

     в) Цілковите ігнорування, а потім і пряма відмова (9, 10/б) захищати Конвенційне право, крім того відмова виконувати ухвалу суду (3) мусить кваліфікуватись (на мою думку) за одразу декількома статтями ККУ;

     Разом з тим це є сталою практикою (яка вбачається і з обставин навіть цієї одної справи) організованої групи, яка складається з невстановлених прокурорів Львівської місцевої прокуратури №1 (й інших… осіб) та наносить істотної шкоди не просто окремим громадянам, а й державним інтересам, бо нівелює завдання КПК і ККУ та смислове навантаження, яке вони повинні нести разом з Конституцією і міжнародними договорами…;

     Наведеного у цьому пункті вважаю більше, ніж достатньо для внесення до ЄРДР заявленого злочину, коли інші (в розгорнутому вигляді) доводи та докази представлю в ході досудового розслідування;

          5. Відповідно до ст.161 ККУ: «Умисні дії, спрямовані на …приниження гідності, …а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками інвалідності, ...соціального походження, майнового стану…, за …іншими ознаками - караються…»;

     ч.2. «Ті самі дії, поєднані з …обманом…, а також вчинені службовою особою, - караються штрафом …або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого»;

      ч.3 «Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років»;

     Я заявляю про злочин, передбачений ч.2 і 3 ст.161 ККУ вище (3) згаданих прокурорів, який полягає у дискримінації нижче приведених прав, наданих законом, за ознаками: соціального статусу у поєднанні з матеріальним станом у контексті сукупності інших… ознак і першопричин дискримінації, потерпілим від якого являюсь через нанесення (крім заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам) мені значної моральної шкоди, розмір і наслідки якої (допоки триває ця вакханалія) зростають щоденно:

     а) Прав, гарантованих п.1 ст.6 та ст.13 в контексті ст.14 (10), окремо ст.1 Протоколу 12 (11) Конвенції, у Конституції ці права передбачені ч.1 ст.9, а у КПК: ст.1, ч.1,4 ст.9, ч.2 ст.21;

     б) Прав, гарантованих ст.2, ст.8, ч.2 ст.21, ст.55, ст.56 КПК, тобто на захист від злочину, на виконання ухвали суду, на статус потерпілого і прав, які йому надає законодавство в ході кримінального провадження;

     в) Прав, гарантованих ст.3, ч.2 ст.19, ст.21, ст.24, ч.3 ст.41, ч.1 ст.64, п.5 ст.121, ч.5 ст.124 Конституції, які випливають із змісту згаданих положень Основного Закону;

     Наведеного у цьому пункті вважаю більше, ніж достатньо для внесення до ЄРДР заявленого злочину, коли інші та розгорнуті доводи, крім того докази дискримінації представлю в ході досудового розслідування;

          6. Відповідно до ч.1 ст.367 ККУ: «Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, … - карається …»;

     Я заявляю про злочин, передбачений ч.1 ст.367 ККУ вище (3) згаданих і невстановлених прокурорів Львівської місцевої прокуратури №1, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні прокурорами своїх службових обов’язків, через несумлінне ставлення до них потерпілим від якого являюсь через нанесення (крім заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам) мені значної моральної шкоди;

     а) Зволікання з виконанням ухвали суду (додаток6) та передаванням матеріалів справи слідчому - описано вище (2) перші 2 абзаци, а також ігнорування заяви про підготовлюваний злочин від 24.05.16р. - призвело до скоєння проти мене 29.06.16р. нових (ті, що підготовлювались) злочинів, тобто здійснений акт самоправства та знищення майна в процесі вимагання грошей, як наслідок моє помешкання 10 діб було знеструмлене, коли прокуратура неодноразово отримувала письмові заяви, де я просив запобігти триваючому злочину і його наслідкам, бездіяльність прокуратури призвела до розв’язання рук злочинній групі у складі посадових осіб ПАТ «Львівобленерго», які під час досудового розслідування йдуть на нові кримінально-карані діяння і у такий спосіб намагаються довести потерпілих від їх злочинів до стану повних відчаю і безвиході, щоб розтоптавши людську гідність і створивши загрозу здоровлю і життю - одержати взамін предмет вимагання;

     б) 19.07.16р. сукупність дій та бездіяльності прокуратури призвели до подальших письмових (й у інший спосіб) погроз зі сторони рекетирів та повторного акту таємного і свавільного знеструмлення моєї квартири, до того ж цього разу я був змушений пізно увечері 19.07.16р. самовільно (оплативши… послуги електрика) здійснити підключення, що формально має ознаки кримінально-караного (ст.188-1 ККУ) діяння і про що я заздалегідь письмово (додаток11) попереджав прокуратуру і просив там захисту…, натомість ця заява також трансформована у звернення (з порушенням строків її розгляду (поданої під час досудового розслідування у статусі потерпілого) навіть у порядку звернень громадян) і передана у Личаківський ВП ГУ НП…;

     в) Зі сторони все виглядає так: по-перше: якщо я не піддамся вимогам рекетирів (в лиці «Львівобленерго»), то наступного разу (через бездіяльність, можливо й усні вказівки слідчим і щоб мені з матірю був урок на все життя) мене можуть наприклад: підставити під злочин, скалічити, або спалити мою квартиру, оскільки неможливість тривалого знеструмлення мого помешкання очікуваного для них результату не дає; …по останнє: слідчі нічого не робитимуть (а вони й не роблять нічого путнього, на що їх зобов’язує КПК), бо бояться прокурорів, які у свою чергу дають зрозуміти, щоб я змирився з долею жертви по хорошому…;

     Службова недбалість не є тяжким злочином, однак саме по цьому звинуваченню у мене вдосталь фактів та доказів, які я надам на стадії досудового розслідування, коли приведеного достатньо для внесення до ЄРДР;

 

Мотивовані підозри: 7. Зловживання службовим становищем на свою і користь 3-х осіб іншої організованої злочинності та картелю олігархів, організована група у складі невстановлених прокурорів та працівників поліції, що діє у м. Львові і покриває тяжкі й особливо тяжкі злочини, захищаючи власне бандитів від їхніх жертв, а не навпаки (ст.2 КПК) - я не заявляю про ці конкретні злочини, оскільки мені бракує доказової бази (хоча я знаю де міститься принаймі частина необхідних доказів, утім самостійно їх здобути не можу), крім того мене застерігає ст.383 ККУ, в розумінні змісту якої я розписався наверху цієї заяви про злочин;;

 

Порушення Конвенційних прав: 8. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…»;

     Тлумачення Європейського суду з прав людини (далі: ЄСПЛ): «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 ґарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні ґарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би ґарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише ґарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6»;     

     Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції: «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави»;

     Розуміння законності в контексті ч.5 ст.9 КПК дослівно таке: «Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини»;

     Невиконання рішення суду кримінально-каране (3), отже у світлі ст.13 Конвенції (9), порушення ст.6 й інші (9 - 11) порушення Конвенції, повинні розглядатись і встановлюватись у рамках кримінального провадження;

     Я скаржусь на порушення прокуратурою мого права, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції і яке полягає у письмовій відмові (додаток4) виконувати рішення суду (додаток1), з одночасною його дискримінацією (10);

          9. Відповідно до ст.13 Конвенції: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження»;

     З тлумачення ЄСПЛ: «Поняття "ефективний засіб правового захисту" включає в себе також детальне та ефективне розслідування, яке повинне відтворити справжній стан речей, а також покарати осіб, які несуть за це відповідальність; засіб включає в себе також ефективну можливість оскарження процедури провадження розслідування» - логічно, що зазначеного неможливо додержатись поза рамками кримінального провадження у принципі;

     Відповідно до п.1,5 ст.121 Конституції: «Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами», сюди слід додати ряд положень КПК, наприклад ст.36, які у своїй сукупності роблять прокуратуру тим несудовим органом влади, що несе відповідальність за порушення ст.13 Конвенції, позаяк повноважний захистити Конвенційне право в розумінні ЄСПЛ:

     «Коли особа має обґрунтовану скаргу, що вона є жертвою порушення її прав, передбачених Конвенцією, вона має мати засіб захисту перед національними органами влади, щоб її скарга була розглянута та, в разі необхідності, щоб отримати компенсацію» - сума компенсації (унаслідок завданої мені і матері порушеннями Конвенційних прав шкоди) буде заявлена після того, як триваючі порушення припиняться, тобто на подальших стадіях кримінального провадження у цій справі;

     «Органом влади відповідно до статті 13 може не бути судовий орган влади, але, якщо це не судовий орган, повноваження та гарантії його мають бути відповідно переконливими, щоб бути визнаними ефективними»;

     «В державі може не існувати єдиного засобу захисту, який повністю відповідає вимогам статті 13, але це може зробити сукупність засобів захисту, передбачених національним правом»;

     З обставин цієї справи та наданих доказів вбачається повне ігнорування прокуратурою одразу 2-х різних моїх скарг на порушення Конвенційного права, коли остання (додаток2) зігнорована і після ухвали суду;      

     Я скаржусь на порушення прокуратурою мого права, гарантованого ст.13 Конвенції і яке полягає спочатку у цілковитому ігноруванні (відповідних скарг), а потім у прямій відмові захищати Конвенційне право через відмову виконувати рішення суду з одночасною дискримінацією такого (10);

          10. Відповідно до ст.14 Конвенції: «Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою»;

     Тлумачення ЄСПЛ: «Щоразу, коли Суд розглядає питання про можливе порушення статті 14, він робить це у поєднанні з основним конвенційним правом. Заявники часто оскаржують порушення основного права і додатково - порушення цього права у поєднанні зі статтею 14. Іншими словами, втручання в їхні права, окрім порушення стандартів дотримання основного права, становить також дискримінацію, оскільки «зразок для порівняння» не відчуває на собі подібного несприятливого ставлення»;

     «3.3.1.2. Сфера дії конвенційних прав. Суд при застосуванні статті 14 використовує метод розширювального тлумачення змісту прав за Конвенцією: по-перше, Суд чітко встановив, що він може розглядати скарги щодо статті 14 у поєднанні з основним правом, навіть якщо порушення основного права відсутнє; по-друге, він зазначив, що зміст гарантій ЄКПЛ виходить за межі буквального тексту Конвенції: достатньо, щоб факти справи були загалом пов’язані з відносинами, на які розповсюджується захисна дія Конвенції» - отже у цьому пункті я скаржусь на дискримінацію прав, гарантованих п.1 ст.6 (8) та ст.13 (9) Конвенції у поєднанні з порушенням ст.14 Конвенції, коли дискримінація полягає в наступному:

     а) Практика ухилення від виконання (або з затягуванням виконання) судових рішень на жаль є сталою в Україні, коли пряма (та ще й у письмовому вигляді) відмова таке виконувати (додаток4) якщо і наявна, то в одиничних випадках (про які мені невідомо), таким чином я зазнав дискримінації, яка полягає у відмові прокуратури виконувати рішення суду, коли у всіх інших випадках (навіть щодо мене) ця сама чи інша прокуратура, чи уповноважена (вносити відомості до ЄРДР) будь-якого відділу поліції - так не поступали;

     Отже я скаржусь на дискримінацію основного п.1 ст.6 Конвенції права у поєднанні із порушенням ст.14 Конвенції за …іншими ознаками, які ясно сформулюю в ході досудового розслідування;

     б) У відписках (додаток4) і (додаток7) прокуратури Конвенція (а не те, що мої скарги на її порушення) не згадана жодним словом, у відмовній відписці (додаток4) виконувати ухвалу суду (додаток1) у якій Конвенція згадується неодноразово - теж нічого не змінюється, не зважаючи на заяву (додаток12), якою додавались ухвала суду та скарга до суду (додаток3), сукупність чого відкидає усі сумніви щодо обов’язку прокуратури внести до ЄРДР відомості скарги на порушення Конвенційного права - за таких обставин у прокуратурі не визнають мої права і свободи гарантовані Конвенцією, або приховують той факт, що я скаржився на порушення Конвенційного права, в усякому випадку це дискримінація, оскільки мої Конвенційні права визнаються не тільки слідчим суддею (додаток1) у цій справі, а й іншими судами у т.ч. касаційної інстанції, органами влади…, а головне законом: КПК і Конституцією, тобто я не вбачаю потреби з’ясовувати чи подібне ставлення збоку прокуратури до мне є однаковим по відношенню до всіх фізичних та юридичних осіб;

     Отже я скаржусь на дискримінацію основного ст.13 Конвенції права у поєднанні із порушенням ст.14 Конвенції за вище (5) згаданими ознаками;

          11. Відповідно до ст.1 Протоколу 12 Конвенції: «Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою  ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань,  національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою,  наприклад за тими, які зазначено в пункті 1»;

     Тлумачення ЄСПЛ: «3.3.1.3.: 1. Протокол № 12 забороняє дискримінацію у «здійсненні будь-якого передбаченого законом права», а отже, має більш широку сферу застосування, ніж стаття 14, яка поширюється тільки на права, зазначені в Конвенції:

     «i) у здійсненні будь-якого права, що спеціально гарантовано особі на підставі положень національного законодавства; ii) у здійсненні будь-якого права, що може бути виведене з чіткого обов’язку державного органу на підставі положень національного законодавства, тобто коли на державний орган на підставі положень національного законодавства покладений обов’язок діяти певним чином; iv) що відбувається у формі будь-якої іншої дії чи бездіяльності з боку державного органу - хоча Протокол гарантує захист від дискримінації насамперед з боку держави, він розповсюджується також і на відносини між приватними особами, які зазвичай підлягають державному регулюванню»;

     «Протокол № 12 до Конвенції передбачає самостійне право на свободу від дискримінації. Воно охоплює будь-які права, що були створені відповідно до національного права чи практики або випливають з них»;

     Вище (5) вже наведена вибірка прав, гарантованих кожній людині законом і Конституцією, які прокуратура ігнорує по відношенню до мене, найголовніші з яких, це право на захист від злочину (до того ж потерпілого у кримінальному провадженні) і судовий захист (ефективне перешкоджання у його здійсненні);

     Отже я скаржусь на порушення мого права, гарантованого ст.1 Протоколу 12 Конвенції, тобто на дискримінацію низки прав, гарантованих мені законом і Конституцією, за там же (5) вказаними ознаками;

         

Інше: 12. Згідно ч.2 ст.55 КПК я набуваю статусу потерпілого після подання цієї заяви автоматично, виходячи з чого заявляю про свій намір повною мірою користуватись правами, визначеними ст.56 КПК;

          13. Обставини цієї справи убачають мотивоване відчуття загрози своєму і матері майну, здоровлю і навіть життю, збоку організованого злочинного угрупування у складі ПАТ «Львівобленерго», поліцейських та прокурорів, яких я звинувачую у тяжких злочинах - а відтак я можу (згідно ряду положень КПК та ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») розраховувати на здійснення заходів для забезпечення моєї і матері безпеки в ході цього кримінального провадження, крім того хочу запевнити, що стан мого здоров’я не викликає загроз раптової смерті, а обережність випадкової, коли до самогубства я не схильний, до того ж вважаю останнє найтяжчим гріхом, одночасно будучи християнином;

 

Виходячи з наведеного Прошу Вас про таке:

          14. а) Внести (чи доручити це повноважній особі) до ЄРДР відомості цієї заяви про злочин і цієї скарги на порушення Конвенційних прав; б) Одночасно звільнити, або хоча би усунути від виконання обов’язків осіб, з числа прокурорів, причетних до письмової відмови (3) виконувати ухвалу слідчого судді;

          15. Внести (чи зобов’язати уповноважену на те особу) до ЄРДР відомості заяви про злочин і скарги на порушення Конвенційного права (додаток2), чим припинити триваючий (3) злочин, виконавши ухвалу суду;

          16. Забезпечити (за наявності підстав) заходи безпеки вище (13) згаданим особам і їх майну;

 

Додатки: 1) Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 7.07.16р.;

2) Заява про злочин / скарга про порушення Конвенційного права 1.07.16р.;

3) Скарга 5.07.16р. в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК, ст.13 Конвенції до Личаківського районного суду м. Львова; iniesta-blog-info.webnode.com.ua/news/skarga-do-sudu-na-vidmovu-prokurvora-rozsliduvati-zlochin-politsiji-po-novomu-z-poyasnennyami-prokurvorskoyu-vidpiskoyu-i-ukhvaloyu-slidchogo-suddi/

4) Відписка 12.07 прокурора відмова виконувати рішення суду.jpg Відписка 12.07 прокурора відмова виконувати рішення суду1.jpg

5) Відписка від 2.07.16р. Львівської місцевої прокуратури №1;

6) Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 31.05.16р.;

7) Відписка від 26.05.16р. Львівської місцевої прокуратури №1;

8) Відписка Львівської місцевої прокуратури №1 від 13.06.16р.;

9) Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.16р.;

10) Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 2.07.16р.;

11) Заява 8.06.16р. до Львівської місцевої прокуратури №1 і відписка від 12.07.16р. плюс конверт;

12) Заява 11.07.16р. до Львівської місцевої прокуратури №1; Заява 11.07 прокуратура про виконання ухвали.jpg

 

Iniesta Роман Ярославович                                                                       Складено 21 липня 2016 року  

 

 

Пояснення: Щоб мати повноту картини, у скарзі (тут: додаток3) є прямі посилання на додатки: 1, 2, 5, 6, 7, 10, а тепер переходимо до того, що маємо у м. Львові в реаліях "життя по новому":

          1. Відпискою від 2.07 (додаток 1 скарги) пгокурвор розглянув заяву про злочин у порядку звернення громадян, коли скаргу на порушення Конвенційного права взагалі не помітив, мотивував свою бздуру якоюсь ахінеєю і не вбачив потреби навіть відомості заяви про злочин вносити до ЄРДР (єдиний реєстр досудових розслідувань); 

     З іншої сторони пгокурвор як належить розяснив, що його бездіяльність (яку назвав розясненням) я можу оскаржити до суду в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК, у якій записано таке: "На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:  бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення";

          2. 5.07 (в хз який за ліком раз - у своїй практиці) я оскаржив цю (1) відписку - посилання на скаргу (додаток3), 5 і 6 пункти якої пояснюють чому пгокурвор зобовязаний (бо це не його забаганка) внести до ЄРДР заяву про злочин, а у пункті 7 стосовно скарги на порушення Конвенції; 

     У пунктах 8 і 9 скарги я прошу суд зобовязати пгокурвора внести до ЄРДР як відомості заявлених злочинів так і відомості скарги на порушення Конвенційного права; 

     З ухвали суду від 7.07 (червоним шрифтом у скарзі після додатків) вбачається, що скарга задоволена, тобто не частково (як наприклад деякі інші скарги) а повністю; 

     Справа не у тому, що суд не написав буквально внести до ЄРДР, бо виконати вимоги ст.214 КПК це одне й те саме (іншого ця стаття не вбачає), як поміняти доданки місцями, коли з абзацу 2 цього пункту вбачається, що саме я просив у суду в контексті повного задоволення судом скарги, крім того ухвалу суду і скаргу я заніс (додаток12) у пгокурватуру для виконання і щоб не було сумнівів, що саме задовольняв слідчий суддя; 

          3. У відписці (додаток4) зазначено, що на вимогу суду і ст.214 КПК пгокурвор повторно розглянув моє "звернення" в порядку звернень громадян - див. ця заява, пункт (4/а), тобто цього не можна робити, крім того слідчий суддя не розглядає цивільні правовідносини, до того ж у ст.214 КПК kodeksy.com.ua/kpku-2012/214.htm розгляду заяви про злочин без її внесення до ЄРДР не передбачено... і перепостив вище (1) згадану методичку, крім того знову запропонував мені оскаржувати цю муйню до суду, коли суд вже своє рішення виніс по цьому питанню і у цій справі, а це рішення остаточне, не підлягає оскарженню й постановлене іменем України, що вбачається наприклад і з ч.5 ст.124 Конституції...; 

     Справа у тому, що мусорва (а це начальник слідчого відділу і його заступник та ще дрібні мєнтята типу чергового відділу і оператора 102) там попала так (з точки зору ККУ), що не відвертітись, і пгокурватура Львівська місцева №1 покриваючи останніх попала на те саме, бо займалась тою ж фуйнею (позбавляла людей права на захист від злочину), причому повсякчасно..., але одна справа ставити палки в колеса у досудовому розслідуванні і розвалювати кримінальні справи, а зовсім інша наплювати на рішення суду у кримінальній справі; 

          4. Покривати злочин, дискримінуючи основоположне право людини на захист від злочину - є сталою і повсякденною практикою сміття (а особливо рехвормованих по новому в поліцію), так і пгокурворів, причому не в одному м. Львові, а по всій Україні, суть в тому, що це легко довести піднявши необхідну документацію... і якщо у поліції полетять голови (начальників, їх заступників, операторів 102, оперативних чергових та відповідальних за слідство) небагатьох, то пгокурватура полиняє не менш як на 90% особового складу, тобто (були б люди і бажання) можна легітимно і в належний (через лаву підсудних) спосіб реформувати ті Авгієві конюшні, коли остаткам правозахоронної системи було б набагато легше змінитись у дійсно правоохоронну з залученням туди сторонніх і юридично грамотних людей...; 

     Одночасно можна перевести у кримінальну площину тарифний геноцид, паралельно відміняючи через суди тарифи і занижені норми споживання, бо такі не просто з пальця висмоктані, а й суперечать всім можливим Конституційним та ратифікованим Міжнародним нормам, а головне здоровому глузду, оскільки комунальний платіж в принципі не може бути вищий, аніж мінімальний місячний дохід на одну особу, так само норма споживання газу чи світла не може бути меншою ніж її усереднені фактичні витрати, наприклад як можна зі 150 КвТ/год знижувати до 90 (а хочуть і до 70), коли один холодильник споживає 55-65 КвТ/год., зомбоящик 40-60 (як його дивитись), а світ з часів СРСР осучаснився, тобто приладів, що споживають електроенергію стало багато і такі наявні у більшості населення, разом з тим інші норми встановлені за наявності електричної плити, але вже давно є електричні духові шафи в поєднанні з газовою плитою, так ось ці духові шафи споживають електроенергії більше чим електрична плита, але законодавство чомусь це не враховує і не прирівнює такі до електричних плит... якщо хтось не вкурив, то субсидія призначається на норму споживання, тобто за все решту слід платити по тарифам "по новому"...;

 

Підсумки: 5. Обіцяв собі не ворушити ту банду, якщо не знайдеться достатньо людей, останніх (за виключенням одиниць) прогнозовано не знайшлось (інакше не мали б те, що маємо і на що заслужили...), однак пгокурворський злочинний картель (з м. Львова і околиць) перейшов межу по відношенню до мене (відтак і до всіх людей), а я не звик здавати взад, тому прийдеться налаштовувати всю цю мерзоту проти себе, дана заява/скарга до ГПУ тільки початок, а далі все залежатиме вже не від мене, тобто: 

     а) Очевидно, що самотужки максимум: (якщо доживу до того часу, чи не посадять як агента Хуйла...) чого я добюсь, то ухвали слідчого судді, яка зобовязуватиме ГПУ внести відомості цього документа (як заяви про злочин так і скарги на порушення Конвенційного права) до ЄРДР, далі почнеться тягамотина, метою якої буде розвалити справу, але триватиме вона максимально довго, щоб я (якщо ніц ся не стане зу мнов по дорозі) не зміг швидко вичерпати засоби національного захисту (ще до того часу, як Україну викинуть з Ради Європи - бо довго на те лядство ніхто дивитись не буде) та подати скаргу проти України до Європейського Суду і дочекатись, коли така буде скомунікована уряду (як дотягну до того моменту у мене на 90% буде імунітет) - тоді (як вдасться покинути цей зоопарк) ...колись (років через 3-7) і бабос якийсь сторонній капатиме, як сатисфакція за марні потуги щось змінити...))); 

     б) Якщо до цієї справи долучиться котрась з політичних сил, то можливо справа набуде розголосу, однак 20 з лишнім депутатів не матимуть змоги навіть до КС звернутись, не кажучи про інше... й ураховуючи, що всі ЗМІ належать хазяям життя - так чи інакше, але без залучення людей у достатній кількості нічого не вдіяти з вакханалією, що твориться і щоразу заходить на нові горизонти вседозволеності, через мотивоване (відсутність будь-якого спротиву зі сторони народу України, коли слово закон чи правосуддя у нас вважається смішним, або лайливим) відчуття безкарності; 

     в) Таким чином не начверть провідник, чи якийсь інший псевдолідер винуваті у масових репресіях проти добровольців і просто людей з активною життєвою позицією, не Юля, Ляшко чи навіть Гройсман з Чоколядним покидьком винуваті у зубожінні населення, геноциді, у перетворенні України на псевдобананову недореспубліку... й у інших подіях, що у голову не вкладаються, а я з Вами люди у цьому винуватий, тому що з безродної бидломаси рабів не спитаєш (як з курки чи свині до прикладу), тобто ми гуртуємось в одне ціле (для початку по клюбам у своїх містах) і щось робимо, або нас і далі вбиватимуть по одному, а як повезе, у тюрму посадять... - десь так і дякую за увагу)))