Ухвала слідчого судді по складній скарзі

01.06.2016 17:37

Ухвала слідчого судді.jpg

Ухвала слідчого судді 1.jpg

 

Пояснення: 1. Оскаржувались (як знайду - перепишу суть скарги) дії начальника РВ після одержання його відписки через більше аніж місяць після подання у РВ заяви про злочин (в ухвалі наведені конкретні дати), тобто дії начальника РВ оскаржити згідно КПК неможливо, адже процесуальні рішення у кримінальному провадженні приймає виключно прокурор, або слідчий; 

     Окрім цього процесуальний строк оскарження складає 10 діб у разі невнесення в ЄРДР, на що слідчому чи прокурору згідно ч.1 ст.214 КПК дається одна доба, тобто оскаржувати бездіяльність можна не пізніше як на 11 день після реєстрації заяви про злочин; 

     Разом з тим скарга на дії слідчого містила у собі заяву про його злочин (експериментально), а крім того клопотання про виклик (за таких обставин) у суд прокурора, оскільки не може досудове розслідування проводити слідчий РВ проти начальника цього ж РВ; 

     До того ж скарга містила прохання зобовязати прокуратуру в рамках цього ж кримінального провадження захищати Конвенційне право потерпілого у відповідності до ст.13 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод; 

               2. Обгрунтування було складним, адже слід було доказати додержання процесуальних строків, які формально пропущені, а крім того зазначити правові підстави прийнятності такої скарги - для того, щоб суд взагалі прийняв таку до розгляду; 

     Як вбачається з ухвали, скарга задоволена частково - прокуратуру (а не РВ) зобовязали внести відомості в ЄРДР, хоча туди і не подавалась заява про злочин, з урахуванням злочину і начальника РВ (автора оскаржуваної відписки) хоч заява про злочин подавалась з інакшого приводу, а саме: водій маршрутки відмовив пільговику у безкоштовному проїзді (причому у час дії обмеження пільговиків згідно злочинного рішення ЛМР, що висіло у кожній маршрутці); 

     Окрім цього слідчий суддя навіть не зауважив, що поновлює строк оскарження, тобто вважав, що я такого додержав, а заперечення прокурора взагалі зігнорував, тобто і ті, що стосуються неприйнятності скарги, через вище згадану відсутність правових підстав у КПК на оскарження  дій чи бездіяльності іншої (аніж слідчий чи прокурор) особи; 

     На жаль поняття захисту Конвенційних прав та ще й в порядку кримінального провадження - для суддів (а тим більше для дубоголових прокурворів, чи мусорів з мізками амеби) недосяжне, незважаючи на прецедентні рішення судів касаційної інстанції, якими задовольнялись мої скарги, а постановлені ухвали зобовязували суди 1-ї інстанції встановлювати по суті порушення (або його відсутність) Конвенційних прав; 

               3. Утім мені далеко не завжди вдавалось оскаржити відписку мусора (а не слідчого чи пгокурвора), або пгокурвора за результатами відписки, одержаної через місяць після подання заяви про злочин, яку за сталою (у 99% випадків) практикою пгокурвори і мусора самовільно трансформують у звернення громадян, з наступними відмовними ухвалами слідчих суддів: 

     а) Тричі скарги взагалі не приймались до розгляду, мотивація недодержання процесуального строку та відсутність підстав такий поновити (хоча скарга і містила відповідні клопотання та ухвали слідчих суддів, які на таке не зважали, або доходили висновків про необхідність поновити строк оскарження пропущений з вагомих причин); 

     б) У випадку з Садовим скарга розглядалась, проте слідча суддя (після того як поновила строк ігноруючи заперечення прокурора) відклала розгляд по суті на 10 днів (ЛМР відмінили своє злочинне рішення у цей проміжок), після чого відмовила в задоволенні скарги, мотивуючи своє неправосудне рішення відсутністю рішення ЛМР, яке на мою думку і являло собою предмет злочину (ясно, що суддя одержала хабар, а ще покровительство завідомо неправосудного рішення - бо Садовий ж у нас єдиний європейський мер, кєровнік самонемічі, а ще один з ключових кандидатів у президенти - на моє переконання його місце на тюремних нарах, крім того то шістка, готова услужити кожному окремому олігарху, тобто навіть глиномордий бджоляр був у свій час самостійнішою персоною); 

     в) У випадку з заявою про злочин Дельта-Банку скарга теж (1) містила заяву про злочин начальника РВ і ще про якогось вищестоящого мусора з обасного смітника - які покривали той банк, у суд (після того як слідчий суддя поновив строк оскарження) так само був запрошений пгокурвор (суд 1,5 місяці 4-ри рази відкладали, бо прокурор не приходив, а за його відсутності суддя в порушення КПК не хотів слухати справу - тягнув час...), після чого відмовив у задоволенні скарги через те, що я не подавав заяву про злочин у прокуратуру, яку зобовязував внести відомості в ЄРДР, тобто якби я просив зобовязати слідчого РВ внести відомості в ЄРДР - то він скаргу би задоволив (та сама історія, слідчий суддя набивав ціну, доки не отримав запитуваний хабар); 

     г) У всіх випадках я ускаржував відмовні ухвали в апеляційний суд, в одному випадку скаргу розглянули, але колегія погодилась з висновком слідчого судді, згідно якого я пропустив процесуальний строк оскарження (3/а), у всіх решту випадках апеляційна скарга була залишена без розгляду, через те, що рішення слідчого судді остаточне; 

          4. Підсумовуючи вище наведене, я дійшов висновку подавати заяви про злочин виключно у пгокурватуру, після чого кошмарити їх з отриманням відписки максимум через день після подання заяви про злочин (відомості з яких пгокурвори жодно разу не вносили в ЄРДР у моїх випадках), а потім вкластись зі скаргою у процесуальний строк - оскаржуючи дії та бездіяльність конкретно пгокурвора (без експериментів із залученням представника ГПУ чи НАєБУ) - бо за додержання цих умов (і належної юридичної аргументації) у слідчого судді відсутні правові підстави для відмовної ухвали; 

 

ПС. За наявності клюбу людей - згадану злочинну пгокурворську практику можна б було викорінити, причому в ефективний (й умовно безпечний) спосіб;