Заява про злочин ОЗУ Обленерго оновлена від 17.10.16р.

17.10.2016 19:02

До Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області                                                                                                        79005, м. Львів, вул. Романчука, 18

Слідчий: Боягуз А.Р. (мені таке щойно на фейсбуці закидали, коли слідчому такий псевдонім більше пасує)

ЄРДР №12016140040002288

Iniesta Роман Ярославович

79005, м. Львів, вул. Андрійка Садового, 1

тел. 067-ХХХ-ХХ-ХХ; емейл: hierrolviv@yandex.ua

 

                                          Заява про кримінальне правопорушення

                                                     (В порядку ст.2, ст.56, ч.1,4 ст.214 КПК)

                                         Скарга на порушення Конвенційних прав

              (В порядку ст.1 та ст.13 Конвенції з захисту прав людини та її основоположних свобод)                                  

 

                                  Зі змістом статті 383 КК України ознайомлений                                Iniesta Р.Я.

 

Передумови цієї заяви: 1. Так, …6.07.16р. до ЄРДР примусово (після ухвали слідчого судді від 2.07.16р. і заяви про злочин начальника слідчого відділу Личаківського ВП 6.07.16р.) були внесені відомості заяви про злочин ПАТ «Львівобленерго» від 29.06.16р. - за ст.356 ККУ (самоправство);

     5.07.16р. було до заявлено про злочин передбачений ч.2 ст.189 ККУ (знищення майна в процесі вимагання), коли 19.07.16р. останні повторно знеструмили моє помешкання, про що у той же день було до заявлено, в той же час урізаний склад СОГ прибув на місце події (для складання протоколу огляду з залученням понятих)… й то лише після того, як я знову зателефонував в УВБ…;

     27.07. я одержую судовий наказ від 18.07.16р. про стягнення з моєї матері боргу 1.01.- 1.06.16р. перед ПАТ «Львівобленерго» та судового збору - загальною сумою 1063 гривні, тобто 90% її пенсії, або 45% нашого сукупного місячного доходу - щоб отримати судовий наказ ПАТ «Львівобленерго» підробило документи, втрутилось в особисте життя моєї сім’ї і завідомо ввело в оману суд - тому 2.08.16р. було до заявлено про нові злочини організованого злочинного угрупування (далі: ОЗУ) у складі службових осіб ПАТ «Львівобленерго» (далі: ОЗУ Обленерго), а ще про порушення прав, гарантованих Конвенцією з прав людини та її основоположних свобод (далі: Конвенція);     

          2. Триваючі (1) злочини, які (вчинені відносно потерпілих під час кримінального провадження) ніхто з тих, на кого покладений (встановлений КПК, Конституцією, Конвенцією й іншими… ЗУ) обов’язок (у т.ч. слідчий у цій справі) і не думав припиняти, спонукаючи тим самим ОЗУ Обленерго до скоєння нових злочинів і чинення у такий спосіб тиску на потерпілих з метою зламати будь-який їх подальший спротив... й одночасно домогтись закриття проти себе кримінальних проваджень, тобто я власноручно мусив припиняти деякі (що в моїх силах) наслідки цієї вакханалії:

     Так, після 1-ого (29.06.16р.) знеструмлення через 11 діб (марно очікуючи захисту збоку закону і не будучи в змозі терпіти далі) я самовільно підключив електроенергію, після повторного (19.07.16р.) знеструмлення я знову самовільно, але увечері того ж дня поступив аналогічно - чим формально двічі скоїв кримінально-каране (ст.188-1 ККУ - самовільне підключення) діяння, у чому щиро зізнаюсь, але зовсім не каюсь)))

     Щодо судового наказу - такий за моєю заявою 8.08.16р. був скасований ухвалою суду (додаток1), коли у судовому засіданні повинні були бути присутні слідчий, або процесуальний керівник, однак їх там чомусь (3) не було...;

          3. Так, 19.09.16р. поштарка принесла мені лист з Личаківського ВП з постановою слідчого від 29.08.16р. про закриття кримінального провадження за ст.356 ККУ (самоправство) і йдеться у ній тільки про одну заяву від 5.07.16р., тобто про все решту (1) там й словом не згадується;

     Окрім того підставою своїх дій слідчий «вбачив» судовий наказ, який мною додавався до заяви про злочин від 2.08.16р., тобто нові злочини ОЗУ Обленерго слідчий трактував як причину закрити проти них кримінальне провадження, до того ж слідчий не вчинив у ході досудового розслідування жодної процесуальної дії і не допитав навіть потерпілих (мене і мою матір) у справі;

     Разом з тим (з матеріалів справи) я дізнався, що слідчий намагався витребувати в ОЗУ Обленерго документи, які ті відмовились надати мені на запит (7/а), однак замість доказів одержав відписку ні про що, з чим змирився, бо не вчиняв далі необхідних дій, пов’язаних з таким свавіллям останніх;

          4. 20.09.16р. я був на прийомі у процесуального керівника, яка повідомила, що постанова (3) слідчого нею скасована, однак копію своєї постанови  надати відмовилась і пояснила, що зазначене (1) в ЄРДР не буде вноситись без її вказівки (яку та не вбачає підстав дати) - і це стосується вчинення будь-якої слідчо-процесуальної дії, слідчий теж не захотів надати копію постанови прокурора навіть на запит від 21.09.16р., однак надав мені витяг з ЄРДР про те, що кримінальне провадження триває, що з однієї сторони позбавило мене причин оскаржувати дану (3) постанову, а з іншої є порушенням і дискримінацією ряду моїх прав, гарантованих КПК, Конституцією і Конвенцією, крім того я не можу заявити щонайменше про відвід процесуального керівника - не маючи на руках цієї постанови;

           5. 1.07.16р. я заявляв про злочин керівника слідчого відділу Личаківського ВП ГУ НП й інших

працівників поліції - однак Львівська місцева прокуратура №1 (що здійснює у цій справі процесуальне

керівництво) відмовилась вносити в ЄРДР цю заяву і скаргу на порушення Конвенційних прав, пізніше відмовившись виконувати навіть ухвалу слідчого судді, 22.07.16р. я заявив про те саме на прокурорів Львівської місцевої прокуратури №1, однак у прокуратурі Львівської області вчинили аналогічно, тобто теж відмовились виконати вже іншу ухвалу суду, нарешті 19.09.16р. я заявив про злочини прокуратури Львівської області і заступника прокурора області, однак у ГПУ цю заяву скерували у ту ж прокуратуру і тому ж самому прокурору - таке я наразі оскаржив до Печерського суду м. Києва, однак станом на сьогодні ще не отримував звідти повістки...;

     Справа у тому, що наведене у цьому пункті пояснює саботаж досудового розслідування у цій справі і все вище (1 - 4) згадане, тобто ясно вбачається ОЗУ у складі прокурорів різного рівня і поліції, кругова порука всередені системи й відверте дахування активу так званих «хазяїв життя» ОЗУ Обленерго, останні впевнившись у вседозволеності через мотивоване відчуття безкарності скоюють злочини навіть щодо потерпілих в рамках кримінальних проваджень відносно себе - тому я ніби можу зрозуміти чого і чому боїться слідчий у цій справі, з іншої сторони я не маю наміру жити жертвою, платити данину бандитам, й зносити всі інші супутні поневіряння… виходячи з чого:

     По-перше: Слідчому у справі ніщо не заважає заявити самовідвід, знайшовши для цього підстави і належно мотивувавши такий - якщо є непереборні перешкоди у виконанні своїх прямих обов’язків;

     В інакшому ж випадку (якщо саботування досудового розслідування продовжуватиметься) - бездіяльність слідчого (крім оскарження до суду) теж трансформується у заяву про злочин…;

     По-друге: Цією заявою/скаргою я об’єдную попередні (1) заяви/скарги  - щоб у разі бездіяльності додержати процесуальний строк оскарження невнесення в ЄРДР її відомостей, а ще додержуватись умов прийнятності (за ст.34 і ст.35 Конвенції) - вірогідно, що я поскаржусь проти України в ЄСПЛ;

     По-останнє: Виклад обставин і доводів дає зрозуміти суть цієї справи без звернення до інших документів, це зокрема означає, що в такому вигляді я її розміщу в мережі інтернет, буду долучати до інших процесуальних документів, наприклад у вигляді додатку звернення до народних обранців… тощо;

    

Предмети злочину: 6. Відповідно до ч.1 ст.356 ККУ: «Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином…, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.- карається…»;

     Це взагалі то незначне (особливо в контексті нижче заявлених) правопорушення, однак має свої наслідки, крім того не є самостійним, а одним із способів скоєння інших злочинів, по цьому факту вже була спроба закрити кримінальну справу (3), а тому потребує розширеного роз’яснення:

     Нагадую, що вперше акт самоправства вчинений 29.06.16р. у свавільний (таємний та без законних на це підстав усупереч інших вимог законодавства), шляхом знеструмлення квартири у небезпечний для життя випадкових (особливо дітей - залишені оголеними та під напругою обрізані провода та відкритий електрощит, на якому попередньо зламаний і вкрадений навісний замок) людей спосіб;

     Повторно самоправство (у схожий спосіб) було вчинене 19.07.16р., тобто це два різні епізоди злочину, які об’єднує їх вчинення відносно потерпілих під час досудових розслідувань;

     Науково практичний коментар (НП) фабулу злочину пояснює так: «Самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку», коли у ст.356 ККУ ясно записано: «вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином», відповідно нижче акт самоправства підводиться під зазначені критерії:

     а) Наявність відкритих кримінальних проваджень відносно себе очевидно, що прямо забороняє ОЗУ Обленерго будь-який тиск на потерпілих у цій самій справі та доводиться наступним:

     Так 31.05.16р. суд зобов’язав своєю ухвалою прокуратуру внести в ЄРДР відомості про злочин ОЗУ Обленерго - про що останні 3.06.16р. повідомлені письмово, прокуратура виконала ухвалу суду 13.06.16р., внесла відомості в ЄРДР №42016141040000066 і доручила справу Галицькому ВП ГУ НП, тобто ОЗУ Обленерго скоїло злочин за 2 тижні після початку досудового розслідування відносно інших своїх діянь, а ще раніше я письмово застерігав їх від реалізації своїх погроз на практиці;

     Досудове розслідування було розпочате за ст.355 ККУ, ОЗУ Обленерго вміняється примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань, а саме вимога (через погрози знеструмити квартиру) сплатити весь борг (частина якого дійсно визнавалась) і негайно, причому одним платежем (13/б);

     Так, 2.07.16р. суд своєю ухвалою зобов’язав Личаківський ВП ГУ НП внести до ЄРДР відомості заяви про самоправство від 29.06.16р., ухвала була виконана 6.07.16р., тобто ОЗУ Обленерго вчинило

повторне самоправство під час досудового розслідування того самого діяння скоєного раніше, чинячи у такий спосіб тиск на потерпілих в рамках одразу 2-х проваджень - про що неодноразово (1.07, 5.07 і

13.07.16р.) і письмово було мною поінформовано, з вимогою припинити триваюче свавілля і насилля;

     Разом з тим згідно ст.2 КПК: «Завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження», а в контексті наприклад змісту ст./ст.: 7,8,9,11,12,15,55,56 КПК - це означає: неправомірність будь-яких спроб ОЗУ Обленерго тиснути на мене чи мою матір (у т.ч. у спосіб погроз відключити електроенергію за несплату боргу, більша частина якого не визнається), а тим більше чинити насилля знеструмлюючи наше помешкання - з однієї сторони, й нам гарантований захист збоку закону (у т.ч. інструментами слідчого) - з іншої;     

     б) Наявність спору прямо забороняє ОЗУ Обленерго будь-які (інакші аніж за рішенням суду, яке набрало законної сили, у спосіб і в рамках позовних вимог, задоволених судом) дії відносно будь-якого споживача електроенергії і доводиться це твердження у наступний спосіб:

     У НП до ст.356 ККУ записано таке: «Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин вважає дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджується з ними, оскаржує їх. При цьому не обов'язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку (судовому, адміністративному тощо), коли відсутність оспорюваності дій виключає визнання їх кримінально караним самоправством»;

     Початкове тіло боргу (330 гр.) виплило з роздруківки ОЗУ Обленерго за січень і лютий 2016р., коли за ці місяці вже були сплачені кошти в повному обсязі і це підтверджується квитанціями, крім того дописування показників вбачає ознаку шахрайства (14/в) і теж повинно розслідуватись;

     До того ж ОЗУ Обленерго не захотіло замінити лічильник, який я з матірю щонайменше (бо підозрюємо шахрайство) вважаємо несправним - такий накручує вдвічі більше електроенергії), а отже до його заміни (чи вирішення спору у суді) не вбачали потреби платити більше, аніж різницю від субсидійованого обсягу по середньорічному показнику - плюс обов’язковий платіж;

     Спір більше 5-ти раз пред’являвся ОЗУ Обленерго письмово та замість погроз пропоновано подати цивільний позов, з наведенням правових підстав: Постанова КМУ №1357 від 1999р. «Правила користування електроенергією для населення», п. 21, 22 Договору (додаток до неї): «Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством»; Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку»;

     Справа у тому, що суд своєю ухвалою (додаток1), крім наведених обставин, що утворюють собою предмет спору, встановив неправомірність вимагання ОЗУ Обленерго будь-яких грошових сум в інакший, аніж позовне провадження, спосіб - а тому це є фактичною обставиною, яка не потребує повторного з’ясування чи доказування, тобто це істина встановлена остаточним рішенням суду;

     Отже ОЗУ Обленерго не мало, не має і мати не може прав вимагати у нас будь-які кошти (що не визнаються боргом), й у нас (аж до вирішення остаточним рішенням суду предметів спору з ними) в принципі не може бути боргів перед ОЗУ Обленерго - і це є аксіомою;

     Разом з тим ОЗУ Обленерго ще дуже довго не зможе отримувати данину від нас з огляду і на таке:

До тих пір, поки наявні кримінальні провадження не будуть закриті остаточними рішеннями судів, після чого таке ж остаточне рішення суду у цивільній справі на їхню користь - але далеко не факт, що так станеться, адже очевидно, що маючи перспективи виграти спір - їхні юристи (там їх цілий відділ) такий позов б подали, а не звертались би таємно за судовим наказом фальшуючи докази і вводячи суд в оману (8), щоб у результаті тільки за судовий збір заплатити вдвічі більше, аніж вимагали у нас, не кажучи про хабарі згаданим (5) бандитам, наостанок не скоювали б злочинів, про які заявляється;

     Станом на сьогодні ми взагалі не визнаємо боргу, натомість вважаємо ОЗУ Обленерго винними у спричиненні нам матеріальної і значної моральної шкоди, розмір якої встановить у свій час суд;

     Нарешті колись одна з найбільших афер (узяті з неба тарифи) в історії України з явними ознаками геноциду припиниться - з відповідними правовими наслідками вже для всіх Обленерго і не тільки…;                 

     в) Звертаю увагу на Постанову НКПРЕУ №28 від 31.07.1996р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією», яка визначає умови і підстави відключення електроенергії, не стану посилатись на окремі положення цього акту й інших норм (які повністю регулюють усі виникаючі питання між ОЗУ Обленерго і споживачами) - бо це обов’язок слідства, тому нижче приводяться тільки випливаючі звідтам презумпції: перед відключенням постачальник зобов’язаний:

     По-перше: Письмово і за 3 дні повідомити точну дату і час відключення, одночасно враховувати

матеріальний стан боржника й інші обставини (наприклад чи й короткочасне знеструмлення часом не складе загрози здоров’ю чи життю проживаючих там осіб… особливо як серед них є людина похилого віку й інвалід ІІ групи) та у всякому разі запропонувати у день відключення скласти договір про реструктуризацію боргу - це й нижче викладене не мною вигадане;

     По-друге: Правила і умови договору зобов’язують споживача надати доступ постачальнику до

електрощитової і власне самого лічильника електроенергії, після того як уповноважена особа

постачальника пред’явить посвідчення, те саме прописано у правах постачальника, тобто відключення повинно відбуватись у відкритий спосіб на підставі чого складається відповідний акт;

     По-останнє: Знеструмлення відбувається в безпечний спосіб шляхом від’єднання лічильника

споживача від проводів, через які подається електроенергія та подальшого пломбування такого;

     З обставин справи (і наявної доказової бази) вбачається, що жодна з наведених умов цього (6/в) підпункту виконана не була, крім того ОЗУ Обленерго не мало постанови суду (6/б) і проти них відкриті одразу 2 кримінальні справи (6/а) - за таких умов самоправство є завершеним злочином за 2-ома епізодами, тобто повторна спроба слідчого закрити справу (поміж іншого) гарантовано призведе до заяви про зловживання службовим становищем на користь 3-ї особи ОЗУ Обленерго;     

     Отже предмет злочину полягає у 2-х епізодах знеструмлення моєї квартири, коли фабула злочину полягає у неправомірності таких дій, тобто за відсутності на це законних підстав та наявності інших положень матеріального права - які прямо забороняють подібне чинити, крім того відключення проводилось усупереч встановленому законом порядку, докази: купа фото, у т.ч. зроблені слідчим, протоколи огляду місця події від 7.07 та 19.07.16р., письмові зізнання ОЗУ Обленерго у відписках від 7.07, 15.07 та 25.07.16р., інші папірці без дат і підписів, однак з реквізитами ОЗУ Обленерго…;

     Разом з тим ця (свавільне знеструмлення) практика ОЗУ Обленерго (13) є сталою, повсякчасно застосовується з метою показати нікчемність жертв, тиску та отримання від них додаткової (13/а) матеріальної вигоди, тобто кожен подібний випадок потребує окремої перевірки збоку слідства;

          7. Відповідно до ч.1 ст.396 ККУ: «Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк» - Заявляю приховування тяжких ч.2 ст.189 (12), ч.3 ст.355 (13/б), ч.3 ст.190 (14) ст. ККУ) і особливо тяжких ч.4 ст.189, ч.4 ст.190 ККУ злочинів:

     а) Фабула: Свавільна відмова (за відсутності (11/а,б) правових підстав таку не надати) у наданні інформації на запити, полягає у прихованні доказів злочинів; Предмет: Відписки ОЗУ Обленерго від 26.04, 25.07.16р.; Докази: запити від 18.04, 13.07.16р., відписка Приват Банку від 23.05.16р;

     б) Фабула: Незаконне (8) звернення до суду за видачою судового наказу, полягає в бажанні одержати умовно легітимні підстави для закриття кримінальних проваджень проти себе, а відтак у прихованні діянь ОЗУ - наслідком цього вже ставало (3) закриття кримінального провадження у цій і паралельній (7/в) справі; Предмет: Заява про видачу судового наказу від 16.07.16р. з додатками до неї; Докази: Судовий наказ від 18.07, а головне Ухвала суду від 8.08.16р. (додаток1);

     в) Слідчим Галицького ВП синхронно з цією справою (3) також закривалось провадження (6/а) проти ОЗУ Обленерго, з наведених (7/б) підстав і там створювались умови, щоб я не зміг оскаржити цю постанову, однак 12.10.16р. така скасована слідчим суддею - про злочини слідчого і прокурора (що заперечувала на мою скаргу у судовому засіданні) зараз готується чергова й аналогічна згаданим (5) заява;

          8. Відповідно до ч.2-4 ст.358 ККУ: «Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, …або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту …інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, у тому числі особистих документів особи, - караються…; Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк; Використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років» - отже Фабула злочину: складання, видача та використання підроблених документів з метою посвідчення певних фактів, маючих юридичне значення з наданням певних прав, вчинені за попередньою змовою групою осіб ОЗУ Обленерго, переконаний, що така практика є сталою і повсякчасною, а відтак потребує витребування з усіх районних судів Львівської області інформації про видачу судових наказів за зверненнями ОЗУ Обленерго;

     Предмет злочину: Заява від 16.07.16р., якою ОЗУ Обленерго звертається до Личаківського районного суду м. Львова за видачою судового наказу і всі додатки до неї - сам судовий наказ був

виданий 18.07.16р. та скасований (за моєю заявою) 8.08.16р. (додаток1);

          9. Відповідно до ст.182 ККУ: «Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди…,- караються штрафом до п'ятдесяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років,

або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років»;

     З НП коментаря: «Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається

збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без й згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»; «Об'єктом злочину є право громадянина на недоторканність

приватного життя, особисту та сімейну таємницю»;  «Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу. Нею є відомості про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю (зокрема, інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані про особу) яка поширюються за її бажанням відповідно до передбачених нею умов»;

     Справа у тому, що я, ані моя матір не надавали дозволу ЛКП №503 поширювати конфіденційну

інформацію про себе, нашу сім’ю, нерухоме майно та його співвласників, тобто ОЗУ Обленерго

здобуло таку у злочинний спосіб, обманувши службових осіб ЛКП чи вступивши з ними у змову;

     Окрім того конфіденційна інформація використана для скоєння нових (8) злочинів проти мене і матері, через протиправне отримання судового наказу, якого б ОЗУ Обленерго не одержало і якщо б наприклад у довідці не приховувалась дійсна інформація про осіб, які проживають у квартирі;

     Разом з тим повноваження витребування такої інформації є тільки у суду і передбачені ч.6 ст.100 ЦПК, тобто хіба суд може звернутись до державних органів з запитом на її одержання та й то тільки тієї, що стосується реєстрації, перебування чи проживання боржника та інших осіб у квартирі;

     Відповідно до ст.15 КПК: «Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне життя; Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом» - отже Фабула злочину: втручання ЛКП №503 та ОЗУ Обленерго у моє та членів моєї сім’ї приватне життя, яке полягає у незаконній видачі, збиранні та протиправному з умислом використанні конфіденційної інформації про особу, недоторканість якої гарантована Конституцією (ст.32) і Конвенцією (26); Предмет: Довідка від 15.07.16р. видана ЛКП №503 за запитом ОЗУ Обленерго, в якій (крім іншого) зазначена конфіденційна інформація про співвласників нерухомого майна;

     Потерпілими від цього конкретного злочину (крім мене і матері) є й інші люди, яких я залучу у цій якості окремою заявою після початку досудового розслідування за даним фактом;      

          10. Відповідно до ч.1,2 ст.365-2 ККУ: «Зловживання своїми повноваженнями …іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, …з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, карається… Те саме діяння, вчинене стосовно …особи похилого віку або повторно, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років» - Фабула: зловживання своїми повноваженнями (постачати і контролювати постачання електроенергії, одержувати кошти за її споживання) невстановленими особами керівної ланки ОЗУ Обленерго з метою отримання неправомірної вигоди для себе й інших осіб (своїх хазяїв - олігархів), що вже завдало істотної шкоди окремим громадянам (мені і матері), крім того вчинене по відношенню до людини похилого віку та інваліда ІІ групи з дитинства;

     Предмет: Кримінально-карані діяння по вимаганню (12), шахрайству (14), самоправству (6), примусу до виконання цивільно-правових зобов’язань (13/б) - тобто це не самостійний злочин, а повсякчасна злочинна практика організованої (13) групи до мешканців м. Львова і області, там де неправомірна вигода отримується (як і шкода завдається) в особливо великих розмірах…;

          11. Відповідно до ст.161 ККУ: «ч.1Пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками …інвалідності, …соціального походження, майнового стану, …або іншими ознаками - караються…»; ч.2 «Ті самі дії, поєднані з обманом…, - караються…»; ч.3 «Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років» - заявляю про дискримінацію низки моїх прав, наданих законом (у т.ч. КПК) і Конституцією, а також Конвенцією (28) за ознаками соціального походження й сукупності ряду інших ознак (які деталізую в ході досудового розслідування) організованою групою, такі дії поєднані з обманом (окремо ч.2 і 3 ст.161 ККУ), при цьому дискримінуються наступні мої права:

     а) Право на одержання суспільно-важливої інформації, у т.ч. стосовно себе - гарантоване: ч.3 ст.32 Конституції, п.1 ст.10 Конвенції (25), ЗУ «Про доступ до публічної інформації та ЗУ «Про інформацію» (у запитах зазначено в порядку яких саме положень законодавства такі подавались);

     Справа у тому, що доступ до інформації, яка має суспільний інтерес (суспільно-необхідна) не

може бути обмежений (ч.4 ст.21, ст.29 ЗУ «Про інформацію»), порушення цього права кримінально-каране (ст.27 ЗУ «Про інформацію») за обставин цієї справи; - цей абзац достатньо аргументує обман ОЗУ Обленерго, в контексті мотивації письмових відмов у задоволенні інформаційних запитів;

     Окрім того та сама (яку відмовилось надати ОЗУ Обленерго) інформація була надана Приват банком з грифом банківська таємниця, що зокрема показує різне поводження і відношення різних

приватних установ у тих самих правовідносинах і з тих самих питань до мене і моєї матері;

     За необхідності, я можу надати інші докази, наприклад того як приватні й державні установи вчасно і повністю задовольняють мої запити, надаючи витребувані документи навіть щодо інших осіб і щодо їхнього нерухомого майна, якщо така інформація має гриф: суспільно-необхідна/важлива;

     Предмет: Відписки ОЗУ Обленерго від 26.04 та 25.07.16р.; Докази: запити від 18.04 та 13.07.16р., відписка Приват Банку від 23.05.16р.:

     б) Право збирати і подавати докази у рамках кримінального провадження - гарантоване п.3,14 ч.1 п.3 ч.2 ст.56, ст.93 КПК, коли вище (11/а) згаданий обман (ч.2 ст.161 ККУ) застосовний і у цьому підпункті; Предмет: Відписка ОЗУ Обленерго від 25.07.16р.; Доказ: Запит від 13.07.16р.;

     в) Право реалізовувати свої права і обов’язки на власний розсуд - гарантоване ст.21, 22, 24 Конституції, ст.1 Протокол 12 Конвенції (28) - випливають із ст.12 та ст.14 ЦК, ст.1 Загальної декларації прав людини та інших… норм чинного законодавства;

     Фабула: Блокування (13/б) збоку ОЗУ Обленерго проведення банками довільних сум від громадян, тобто вимагається сплата всього нарахованого боргу одним платежем (з одночасними погрозами штрафних санкцій і відключення електроенергії); Докази: Скріншоти особистого кабінету системи он-лайн банкінгу Приват-24 - показують проведення довільних платежів по оплаті комунальних послуг і відмову системи провести платіж за споживання електроенергії, відписка з Приватбанку та відео файл пояснень касира Ощадбанку - показують що не банки, а ОЗУ Обленерго блокує довільні платежі, копії квитанцій оплати довільними сумами у м. Харків через Приватбанк - сукупність доказів показує і на відмінне поводження ОЗУ Обленерго по відношенню до своїх жертв;

     г) Право невтручання в сферу особистого життя - гарантоване зокрема п.1 ч.1 ст.3 ЦК та п.8 ч.1 ст.7 КПК, крім того вище (11/в) зазначеними міжнародними та нормами Конституції, детальніше (9);

     Окрім Конвенції (28) поняття дискримінації доступно для сприйняття роз’яснене у ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, наприклад у ст.1 цього закону»;

          12. Відповідно до ст.189 ККУ: ч.1 «Вимога передачі чужого майна…або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються…»; ч.2:

     «Вимагання, …за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з …пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років»; ч.4: «Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна» - підкреслене є фабулою злочину, але оскільки це основне з висунутих звинувачень проти ОЗУ Обленерго, обґрунтування дещо інше, а саме з огляду на науково-практичний коментар:

     а) «Предметом злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру» - предметом є гроші, а будь-якою дією майнового характеру є протиправне одержання судового наказу (8), яким на користь ОЗУ Обленерго з моєї матері стягнуто гроші - цей судовий наказ скасовано (додаток1), однак злочин тривав з часу протиправного звернення 16.07.16р. до суду і до 8.08.16р., тобто 22 дні, до скасування судового рішення, причому скасований такий за моєю заявою від 28.07.16р. - отже наміру припиняти триваючий злочин ОЗУ Обленерго не мало, крім того це закінчений злочин і без одержання грошей в натурі: «Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети» - момент пред’явлення вимоги датується квітнем місяцем цього року;

     б) Інший епізод вимагання триває дотепер: «З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними діями: 1) пред'явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння Іншої шкоди» - вперше вимога повернути гроші в розмірі 330гр. була пред’явлена у квітні цього року (з цього часу сума постійно збільшується, тобто кінцева сума вимагання невідома), вимагання супроводжувалось письмовими погрозами в офіційних листах, дзвінках і смс-повідомленнях на мобільний (у т.ч. з прихованих номерів) й інших корінців (листівок) без дат і підписів - і полягали погрози до 29.06.16р. в знеструмленні квартири;

     «Пред'явлена суб'єктом майнова вимога утворює ознаку об'єктивної сторони цього злочину

тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. При вимаганні винна особа прагне заволодіти не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання» - ОЗУ  Обленерго бажає, щоб на їх користь були переведені кошти за тіло боргу (станом на сьогодні понад 700 гр.), сплачено за повторне підключення (197 гр.) й компенсовано ніби понесену шкоду (сума

невідома, позаяк визначають таку їхні юристи) - виділене вище у цій справі не застосовне, оскільки

гроші, що вимагаються ОЗУ Обленерго не належать, коли їх майнові претензії незаконні - таке вже встановлено остаточним рішенням суду (додаток1), тобто це аксіома, детальніше (6/б);

     в) «Застосування погроз без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 355. Але відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особа примушується до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги…тощо. Вимога виконати (не виконувати) зобов'язання, що виникло з підстав, не передбачених чинним законодавством, або неіснуючого зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру, які ним не передбачені, кваліфікується як вимагання» - так, насправді у мене з матірю дійсно є зобов’язання сплачувати за спожиту електроенергію, до якого ОЗУ Обленерго нас теж примушує, це предмет іншого (6/а) кримінального провадження і якраз за ст.355 ККУ, однак з вище (6/б) наведеного ясно вбачається, що ОЗУ Обленерго використовує існуюче за законом зобов’язання, для заволодіння майном (грішми), яке їм не належить, а блокуванням довільних платежів (13/б), штучно створює умови, за яких ми формально злісно ухиляємось від своїх зобов’язань, через що можемо втратити і державну субсидію (не виконуючи умови її надання), а навіть сплативши (у нас на це грошей немає) суму, що вимагається одним платежем (і постійно зростає) - ми б погодились з законністю всіх діянь, у т.ч. рекету збоку ОЗУ Обленерго;

     У схожий, але не настільки свавільний (бо не вимагали все й одразу, та й інвалідів й людей похилого віку, разом з бідними не чіпали) й відвертий спосіб діяли рекетири 90-х р.р., мабуть тому, що злочинну діяльність останніх у ті часи не покривала поліція й прокуратура (5);

     г) «Ще однією особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред'явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу, - щоб та сама передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру» - звичайно ОЗУ Обленерго (поки що) не діє методом грабежу чи розбою, а хоче добровільного переводу на свої банківські рахунки коштів, що вимагаються, крім того вимагає підписання документів (додаток2), підписавши які жертва взагалі легітимізує всі їхні дії;

     «Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред'являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилювати робити певним чином. Смисл погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред'явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку» - очевидно, що людина похилого віку, чи інвалід ІІ групи зазвичай бояться самих погроз знеструмлення, оскільки без електроенергії нічого не працює і квартира не обігрівається, крім того майже одразу псуються всі продукти й настають інші… відповідні та очевидні наслідки;

     «Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб'єктивного ставлення до неї винного і суб'єктивного сприйняття її потерпілим» - важко інакше (як у цій справі) сприйняти реальність погроз, коли такі мало того, що продовжувались під час кримінальних проваджень відносно ОЗУ Обленерго, а й реалізовувались на практиці й неодноразово (6/а), або в інший таємний (8) спосіб - поліція і прокуратура й не намагались припинити триваючі злочини, а заяви про нові саботували (такі вносились в ЄРДР тільки після ухвал слідчих суддів), або коли ОЗУ Обленерго ігнорує запит слідчого (що саме по собі є злочином), а той боїться щось зробити у відповідь, коли інші працівники поліції діляться, що і їм знеструмлювали квартири та що ніхто ще нічого не добився у справах проти ОЗУ Обленерго, коли відділки поліції завалені заявами громадян про злочин жодну з яких навіть в ЄРДР не вносили, коли слідчий у справі зізнається, що боїться виконувати (у цій справі) свій обов’язок, бо щонайменше вилетить з роботи…;

     д) «Фактичне знищення чи пошкодження майна потребують кваліфікації за ч. ч. 2, 3 чи 4 ст. 189 або іншими відповідними статтями Особливої частини КК» - з 29.06.16р. по 10.07.16р. моя квартира була знеструмлена, що призвело до знищення абсолютно всіх продуктів харчування, що знаходились в холодильнику і морозильній камері: «Для наявності складу вимагання, поєднаного з пошкодженням чи знищенням майна, не потрібно, щоб потерпілому було завдано шкоди у великих розмірах, для

кваліфікації вимагання за ч. 2 ст. 189 достатньо встановити, що мало місце безпосередньо пов'язане з майновою вимогою протиправне приведення певного майна у непридатність»;

     е) Докази: Ухвала суду (додаток1), що підтверджує відсутність боргу (6/б), всі (близько 10-ти) офіційних листів з погрозами, починаючи 3 квітня 2016р., погрози на мобільний (дзвінками і смс-

ками, у т.ч. з прихованих номерів), корінці з погрозами без вказання дат, протоколи огляду від 7.07 та

19.07.16р. (після 2-х епізодів самоправства), квитанція за повторне включення і договір який слід підписати (додаток2), до того ж невідомий розмір шкоди, який випливає з відписок ОЗУ Обленерго

й корінців (листівок) без дат і підписів - встановлюють їхні юристи індивідуально в кожному випадку (мені розмір завданої їм шкоди відмовились повідомити, юрист взагалі від мене буквально втекла);

     Станом на сьогодні рекет (вибивання грошей) триває (з останніх відписок вбачається, що ОЗУ Обленерго вважає всі свої діяння правомірними і припиняти такі не збирається), крім того мені невідомо, що ОЗУ Обленерго утне наступного разу, наприклад може і квартиру мою спалити…, наостанок я твердо переконаний у тому, що ОЗУ Обленерго діє так по відношенню до всіх своїх жертв, тобто це стала і повсякчасна практика (13), кожний епізод якої необхідно встановлювати і розслідувати;

          13. Організована група: Відповідно до ч.3 ст.28 ККУ: «Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи» - Фабула: Службові особи ОЗУ Обленерго організували стійке об’єднання для повсякчасної злочинної діяльності. Ця група стійка, згуртована і стабільна, з чіткими загальними правилами поведінки, одностайністю при прийнятті рішень і послідовністю у здійсненні всіх своїх діянь - це зовсім не означає, що всі службові особи ПАТ «Львівобленерго» туди входять, однак постійний кістяк ОЗУ Обленерго це щонайменше переважна більшість складу керівної ланки;

     Предмет діяльності: Зловживання станом монополіста й особливими повноваженнями постачати і контролювати постачання електроенергії у Львівській області, одержувати кошти за її споживання, власне на свій розсуд диктувати умови споживачам, коли останні (за відсутності ринку) не мають жодного вибору і з огляду на те, що без електроенергії (особливо в умовах міста) просто не вижити;

     ОЗУ Обленерго є лише проміжною ланкою, що допомагає обдурювати картелю олігархів увесь народ України й одночасно здійснювати геноцид останніх непомірними і висмоктаними з пальця (незаконними і необґрунтованими) тарифами (у світлі неправомірного заниження норм споживання в розрахунку на одну особу і правил нарахування платежів за спожиту електроенергію), маючи дах в поліції, прокуратурі й найвищих ешелонах влади - однак це не є предметом цієї заяви, а лише пояснює чому ОЗУ Обленерго наплювати на все (в контексті й так повного беззаконня в Україні);

     Предмети злочинної діяльності: а) Вибивання грошей за існуючими тарифами з одночасним власним (всередині ОЗУ Обленерго) збагаченням, що є предметом цієї заяви і полягає у наступному:

     Шахрайство у різні (14) способи після чого вибивання шляхом погроз і залякування надуманих боргів під прикриттям законно нарахованих платежів за спожиту електроенергію, а у разі опору жертви - застосування більш дієвих інструментів, як наприклад свавільне знеструмлення (6) чи судовий наказ (8) - в результаті чого у потерпілих (99,99%) одразу, чи трішки пізніше опускаються руки, й у них не залишається інакшого виходу як платити все, разом з нарахованими % (випливають із умовно легітимних: плата за повторне підключення й нанесені їм віртуальні збитки) за впертість;

     Примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань, а саме вибивання існуючих боргів, які люди (проживаючі за межею злиденності через «життя по новому») реально не можуть сплатити, принаймі одразу (наприклад затримали заробітну плату, потрібні гроші на ліки, тощо) докази (12/е);           

     б) Для більшої ефективності вище (13/а) приведених інструментів, з метою уникнення боржників й швидкого надходження данини, застосовується наступне: в договорах з банками є умова, через яку банк мусить проводити тільки нараховану ОЗУ Обленерго суму одним платежем, тобто довільну суму (як за інші комунальні платежі, чи за ту ж електроенергію в інших областях України) жертва сплатити не може, а в разі несплати виставленої суми - одразу починають діяти згадані (13/а) інструменти - подібного собі і банки не позволяють до боржників та й навіть рекетири з лихих 90-х р-р. давали можливість платити данину частками і по можливості (а не висмоктували остатнє);

     Окрім того зазвичай тим, кому важко сплачувати комунальні послуги - надають субсидії, так от умови надання державної субсидії не виконуватимуться і виглядатиме, що жертва умисно ухиляється від сплати комунальних послуг, що є формальною підставою припинення субсидіювання, те саме буде підставою для звернення ОЗУ Обленерго за видачою судового наказу і тоді суд крім тіла боргу стягне ще й судовий збір (близько 700 гривень станом на сьогодні);

     Разом з тим словосполучення: «прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію» - якраз і дає ОЗУ Обленерго (на «законних» підставах) формальне право відключати електроенергію, виставляючи своїх жертв як злісних неплатників за спожиту електроенергію;

     Справа у тому, що крім дискримінації законних (11/в) прав, блокування довільних платежів саме

по собі утворює предмет кримінально-караного діяння, тобто я заявляю про примус організованої (13) групи до виконання споживачами цивільно-правових зобов’язань (ч.3 ст.355 ККУ);

     Докази: Блокування довільних платежів банки (на відміну від ОЗУ Обленерго) не приховують, в даному випадку це підтверджується відео поясненнями касира Ощадбанку, письмовими поясненнями Приватбанку у відповідь на запит, скріншотами системи он-лайн банкінгу Приват-24 (де всі крім за

електроенергію комунальні послуги оплачуються довільними сумами), виставленими іншими

Обленерго рахунками і оплачені квитанції по них довільними сумами в інших містах України;      

          14. Відповідно ст.190 ККУ: ч.1: «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається…»; ч.3: «Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років»; ч.4: «Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна»;

     а) «У разі, коли винна особа не змогла використати підроблений нею документ для шахрайського заволодіння майном чи придбання права на майно, її дії слід розцінювати як підроблення документів і готування до шахрайства (за умови, що винний мав намір вчинити шахрайство, передбачене ч. ч. 2, 3 або 4 ст. 190). Особа, яка підробила документ і передала шахраєві для використання його при вчиненні шахрайських дій, підлягає відповідальності за підробку документів і пособництво у шахрайстві», фабула: неправомірне звернення до суду з підробленими документами (8) мало умисел,

який полягав у незаконному заволодінні майном (грошовими коштами), які суд вже стягнув з моєї

матері будучи в омані (не знаючи про наявний спір і 2 кримінальні справи проти ОЗУ Обленерго), однак за моєю заявою (коли обман виявився) своє рішення скасував (додаток1), отже я заявляю про підроблення в поєднанні з готуванням до шахрайства організованою (13) групою, докази - пункт (8);      

     Переконаний, що така злочинна практика ОЗУ Обленерго є щонайменше непоодинокою, й у інших випадках судові накази вступають в законну силу, коли жертви ОЗУ Обленерго нарікають на нечесні суди і опускають руки, вочевидь не розуміючи, потерпілими від чиїх шахрайських дій є;

     б) З НП коментаря: «Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов'язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном»;

     «Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях»; - фабула: знеструмлення квартири (13/а) й одночасне блокування довільних платежів, що у вище (13/б) описаний спосіб дозволяє отримувати майно і права на нього (гроші), які у т.ч. можуть не належати ОЗУ Обленерго, коли жертва зазвичай впевнена у законності таких вимог, віддирає від себе останнє, щоб віддати шахраям, коли насправді є обманутою ОЗУ Обленерго, яке не вправі блокувати довільні платежі, крім того ОЗУ Обленерго приховує, або переінакшує юридичну природу своїх дій та спосіб вирішення спорів (як наприклад у даній справі) - отже я заявляю про ще один з видів масового і прибуткового шахрайства;

     в) Нагадаю, що у цій справі предмет спору зав’язався через надуманий борг у 330 гр. за два місяці, за які вже було сплачено - така практика є найпоширенішою і повсякчасно застосовується усіма Обленерго України (причому це робилось ще задовго до «життя по новому», тобто коли тарифи були мізерні, а прибутки людей набагато вищі), відрізняються лише способи «виникнення» боргу:

     Контролер записує показники 23-25 числа, коли тарифікація відбувається з 1 числа, таким чином утворюється вікно у 5-7 діб, що дає ряд варіантів… для подальшого зловживання (навіть коли не фальшуються остаточні показники лічильника), таке уможливлює вже всеукраїнська афера через тарифні діапазони і неадекватно занижені норми споживання електроенергії;

     Варіантом шахрайства (зі збереженням остаточних показників лічильника) – наприклад є умисне заниження протягом декількох місяців остаточних показників, які потім додаються і виникає чималий борг, який до того ж необхідно сплачувати вже за зовсім іншою тарифною сіткою;

     Нарешті дані можуть братись з неба і суперечити показникам лічильника, або як у цій справі бути дописаними вже після того, як за спожиту електроенергію було сплачено (причому за 2 місяці), в один з яких дописали, при середньорічному показнику у 115 КвТ, ще плюс до них197 КвТ і загалом вийшло більше 300 КвТ, коли таке енергоспоживання в принципі неможливе у 48 кв. м квартирі - тому і цивільний позов ОЗУ Обленерго не подавало, не маючи перспектив такий виграти;

     г) З НП коментаря: «Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому кваліфікуючу

шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим» - Фабула: єдиним методом обліку електроенергії є лічильник з ОЗУ Обленерго - лічильник виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з його допомогою обчислення - становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном та правом на нього.       

     Зазвичай ще нові лічильники (замість встановлення) забирають на «експертизу», яку звісно самі і

проводять, відповідно знімаються заводські пломби (люба інша техніка втрачає гарантію при такому

втручанні) і наприклад (бо варіанти різні) замість певної заводської плати ставиться своя;

     Наприклад для обрахування 1 КвТ лічильник здійснює 6400 імпульсів, а підкручений за 3200 імпульсів нараховує той самий 1 КвТ, тобто в результаті подвійне обрахування 1 спожитого КвТ;

     Вищезгаданий спосіб застосовується віддавна і його не тяжко вичислити, проте є й інші варіанти втручання в роботу електроніки, які встановити набагато важче, або взагалі неможливо;

     Буває, що «спеціалісти» у т.ч. з ОЗУ Обленерго за певну винагороду роблять і навпаки, ось тоді поліція чи прокуратура землю риє, щоб наказати тих, хто завдає ОЗУ Обленерго збитки, в любому випадку наведене показує можливість і реальні факти втручання в роботу електролічильників;

     Власне найсприятливіший варіант для жертви такого способу шахрайства: «…експерт виймає неправильну плату, а замість неї вставляє ту, якою лічильник був укомплектований заводом виробником. Гроші за експертизу і переплата споживача за невикористану, але «намотану на лічильник» електроенергію залишаються в кишені Обленерго. А принциповому споживачеві видають електролічильник із правильними показами. І довести після цього вже нічого не можна»;

     Отже предмет шахрайства полягає у налагодженні роботи електролічильників так, щоб вони функціонували в режимі, який забезпечує ОЗУ Обленерго додаткові і постійні надприбутки;

     д) «Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном» - оскільки моє і матері майно у вище приведені способи шахрайства не перейшло у володіння ОЗУ Обленерго (а доказати, що переплати вже були унаслідок шахрайства з лічильником (14/г) поки не представляється можливим (і це власне компетенція й прямий обов’язок слідчого), то я поки не є жертвою конкретно шахрайства;

     «Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір'ям вчиняє інший злочин, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 190 і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин» - отже одні й ті самі дії збоку ОЗУ Обленерго можна кваліфікувати за різними статтями ККУ, у тому числі за ч.4 ст.190 (шахрайство організованої групи);

     В далекій теорії (обставини цієї справи (через постійний тиск, насильство і обманним способом виграні суди ОЗУ Обленерго по відношенню до своїх жертв) вказують на мізерність такого шансу) захиститись від ОЗУ Обленерго можна тільки у разі зберігання усіх квитанцій й паралельній (двічі на місяць) фіксації показників електролічильника, перевірки справності лічильника… тощо;

     Разом з тим я заявляю про шахрайство в особливо великих розмірах організованої (13) групи у складі ОЗУ Обленерго, яке є сталою і повсякчасною (щоденною) практикою ОЗУ Обленерго - як громадянин України, потенційний (якщо наведене (14/г) шахрайство буде встановлено) потерплий і реальний свідок, який може дати вагомі покази щодо шахрайства ОЗУ Обленерго у цілому;

 

Шкода: 15. Після 1-ого (29.06) знеструмлення (яке тривало протягом 11 діб) знищені всі продукти харчування, до того ж основна завдана шкода складається і з морального аспекту, зачіпає всі злочини і Конвенційні права, про які йдеться, носить триваючий (з рецидивами старих і нових кримінальго-караних діянь) характер, а тому її хоча б приблизне визначення станом на сьогоднішній день неможливе, до того ж її розмір на цій (досудове розслідування) стадії провадження не потрібний;          

 

Інструменти скоєння злочинів: 16. Вище (13/б) описане блокування можливості оплати довільними сумами за спожиту електроенергію, крім дискримінації прав людини (11/в), способу вимагання (12/в) і шахрайства (14/б), а ще створення формальних підстав для самоправства (6/а) - є примушенням до виконання цивільно-правових зобов’язань, у цивілізованому суспільстві попрання основоположних прав і свобод людини неприпустиме в принципі, а в Україні (на папері: ст.355 ККУ) само по собі є предметом кримінально-караного діяння, яке згідно положень КПК для початку мусить бути припинене - інакше про виконання завдань КПК і ККУ і мови йти не може;

     Наостанок позбавлення ОЗУ Обленерго інструмента (блокування довільних платежів) скоєння злочинів одночасно позбавить останніх і формальних правових підстав погрожувати знеструмленням людям, а тим більше реалізовувати таке на практиці, а людей небезпеки втратити субсидію, крім того тоді буде ясно: хто злісний неплатіжник (і навпаки) та коли вимога чи погроза (не кажучи про її реалізацію) є явною ознакою злочину, відповідно і коли перечислені дії є умовно законними;

     Отже слідчий у справі зобов’язаний звернутись з відповідним про забезпечення кримінального провадження (з доказів в матеріалах справи ясно вбачається, що добровільно ОЗУ Обленерго злочин

припиняти не стане) клопотанням до слідчого судді і самостійно, або через процесуального керівника

до банківських установ з відповідною постановою - одночасно роз’яснюю, що з позовом до суду з цього (заборона блокування довільних платежів) питання звертатись не потрібно, тому що предмет і

засіб скоєння злочину, який суперечить чинному законодавству і Конституції не може бути правом,

яким ОЗУ Обленерго себе «наділило», ані тим більше законною дією, тобто це не є предмет спору;

          17. Вище (14/в) наведена розбіжність у знятті показників контролером з фактичними датами

обрахування спожитої електроенергії - дає ОЗУ Обленерго широкі можливості для шахрайства, у разі позбавлення їх цього інструменту, приховати факти шахрайства, тобто списати на цю (1/5 місячного обсягу спожитої електроенергії десь гуляє) обставину обман - буде дуже важко;

     Спосіб усунення штучно створеного інструмента для скоєння злочину один, тобто ОЗУ Обленерго слід зобов’язати (у вибраний слідчим чи процесуальним керівником спосіб): прив’язати облік споживання електроенергії і зняття показників контролером на одну дату, щодо повідомлення ОЗУ Обленерго самими споживачами, то вже їхня справа як це зробити зручним для всіх груп споживачів;

          18. Вище (14/г) зазначена практика «перевірок/експертизи» нових лічильників уможливлює подальші маніпуляції з ними, позбавлення ОЗУ Обленерго такого права одразу дасть можливість встановити: має лічильник заводський брак (за наявності всіх заводських пломб), або в його роботу втрутилось ОЗУ Обленерго (якщо заводські пломби відсутні)…;

     Справа у тому, що закон не забороняє ОЗУ Обленерго знімати пломби з заводських лічильників (й так умисно задумано), тому щось змінити тут зможе у свій час хіба народ України, а не поліція, яка в кращому випадку просто спостерігає за всім тим, що коїться у «житті по новому», отже цим пунктом я хіба інформую слідчого про наявний ефективний інструмент шахрайства державного масштабу… з однієї сторони та абсолютну безпорадність (в кращому випадку) «реформованої» поліції "по новому" з іншої;

 

Встановлення обставин справи: 19. Витребувати докази, які ОЗУ Обленерго вже відмовилось надати слідчому (3) і про які я письмово інформував слідчого раніше, а до того безуспішно намагався їх отримати самостійно (7/а), ці докази підтверджують більшість обставин, якими я обґрунтовую цю (і попередні) заяву/скаргу, особливо що стосується діяльності організованої групи (13);

     Окрім того слід з’ясувати чи зверталось ОЗУ Обленерго до суду протягом «життя по новому» за видачою судових наказів для встановлення системності, а головне правомірності всіх таких звернень, відповідно підтвердження, чи спростування заявлених (8), (12/а), (13), (14/а) звинувачень тобто з 2014 року і по сьогоднішній день - розпорядниками інформації є всі районні суди Львівської області;

     Разом з тим слід зібрати всю інформацію по Личаківському ВП ГУ НП з приводу обґрунтованих заяв чи скарг громадян, в яких ОЗУ Обленерго обвинувачують у свавільних чи кримінально-караних діях, подати запити у інші ВП м. Львова і області та проаналізувати отримані дані, щоб зрозуміти які справи потребують детальнішого з ними ознайомлення;

          20. Встановити і допитати як працівників ОЗУ Обленерго (можливо це взагалі найняті ними сторонні особи), що безпосередньо знеструмлювали двічі мою квартиру, так і службових осіб ОЗУ Обленерго, які віддавали такі злочинні розпорядження/накази;

     Допитати всіх авторів офіційних листів ОЗУ Обленерго з погрозами й вимаганням з нас грошей і з цього самого приводу встановити авторів анонімних листівок, дзвінків та смс-повідомлень;

     Допитати юриста ОЗУ Обленерго, що безпосередньо зверталась за видачою судового наказу (8), встановити діяла вона самостійно, чи за наказом/розпорядженням керівництва і кого саме;

     Провести інші процесуально-слідчо-розшукові… дії, й ті, про які не згадується у цій заяві, але які прямо випливають з її змісту, у т.ч. щодо припинення триваючих та запобігання майбутнім злочинам;

 

Щодо внесення відомостей цієї заяви до ЄРДР: 21. Відповідно до ч.1 ст.1 КПК: «Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України» - отже різного роду внутрішні інструкції не можуть визначати порядок кримінального провадження й суперечити КПК;

     Відповідно до п.1.9 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань:

«Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у т.ч. керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі: органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, …та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення)» - отже реєстрація заяви про злочин є не що інакше, як внесення її відомостей до ЄРДР;

     Відповідно до ч.1,4 ст.214 КПК: «Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення …зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування…»;  

     «Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи

повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається» - отже внесення відомостей цієї заяви про злочин до ЄРДР (причому протягом доби) є обов’язком (а не захцянкою) компетентної особи Личаківського ВП;

     Дахування (5) прокуратурою злочинів поліції (в т.ч. у спосіб письмових відмов виконувати ухвали слідчих суддів), предмет яких полягає у невнесенні відомостей заяв про злочин до ЄРДР, що у свою чергу тягне за собою цілий ряд кримінально-караних діянь (працівника правоохоронного органу) - не може тривати (як і бардак в Україні) вічно, тобто рано, чи трохи пізніше - відповідати прийдеться;      

Участь в кримінальному провадженні: 22. Відповідно до ч.2 ст.55 КПК: «Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення» - отже закон (на замітку слідчому - якому не слід виконувати злочинні вказівки прокурорів) вже встановив для мене статус потерпілого у справі, виходячи з чого я маю намір повною мірою реалізовувати права потерпілого, тобто брати безпосередню участь в усіх слідчих діях, допитах інших осіб… і т.д., детальніше мої права (їх повний перелік) розписані у ст.56 КПК;

     Щоб було ясніше, то я вважаю себе потерпілим від усіх вище (6 - 13) заявлених злочинів, крім шахрайства, відповідно порушені конкретно мої Конвенційні права, про що йтиметься нижче:

 

Щодо захисту Конвенційних прав в кримінальному провадженні: 23. Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України»;

     Відповідно до ч.2 ст.1 КПК: «Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України»;

     Відповідно до ч.4 ст.9 КПК: «У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України»;

     Таким чином навіть наведених вище положень (інші упускаю) достатньо, щоб зрозуміти чому таке можливо і більше того: ст.214 КПК не суперечить Конвенції (24), вона лише прямо не передбачає внесення до ЄРДР і розслідування Конвенційних порушень в одному кримінальному провадженні, утім за неї це роблять інші положення КПК, Основного закону і власне самої Конвенції (24);

     Справа у тому, що кожне з нижче заявлених порушень Конвенції кримінально-каране за тими самими статтями ККУ, про злочини за якими вище заявлено - отже ніщо не перешкоджає (натомість зобов’язує) внести до ЄРДР і розслідувати одночасно злочини та порушення Конвенційних прав, до того ж такі прецеденти вже є, наприклад у дотичній (5) справі слідчий суддя зобов’язав прокуратуру внести до ЄРДР як заяву про злочин так і скаргу про порушення Конвенційних прав - в разі потреби (і в уникнення кримінально караних «непорозумінь») я надам слідчому копію згаданої ухвали суду;

          24. Відповідно до ч.2 ст.8 КПК: «Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини» (те саме у ч.5 ст.9 КПК);

     Відповідно до ст.1 Конвенції: «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції»;

     З офіційного тлумачення ЄСПЛ: «Відповідно до принципу міжнародної відповідальності держава не може посилатися на своє внутрішнє право з тим, щоб уникнути відповідальності за міжнародним правом. У міжнародних відносинах держава виступає як єдиний суб'єкт і несе відповідальність за діяльність всіх своїх органів»;      «Суд повторює, що Конвенція є інструментом для захисту прав людини і що надзвичайно важливо, щоб вона тлумачилася і застосовувалася у спосіб, що робить ці права практичними та дієвими, а не теоретичними та ілюзорними. Це стосується не лише тлумачення матеріальних положень Конвенції, але й процесуальних і це має вплив на обов’язки, які покладаються на держави-відповідачі»;      «Було б нерозумним очікувати, що заявник подасть свої скарги до Суду до повного з’ясування свого статусу у зв’язку з цією справою на національному рівні згідно з принципом субсидіарності, відповідно до якого факти у справі повинні розслідувалися, а скарги вирішувалися наскільки це можливо на національному рівні. Це відповідає інтересам заявника та ефективності конвенційної системи, щоб саме національні органи влади, які мають найкращі для цього можливості, виправляли будь-які стверджувані порушення Конвенції»;

     Відповідно до ст.13 Конвенції: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження»;

     З офіційного тлумачення ЄСПЛ: «Поняття "ефективний засіб правового захисту" включає в себе також детальне та ефективне розслідування, яке повинне відтворити справжній стан речей, а також покарати осіб, які несуть за це відповідальність; засіб включає в себе також ефективну можливість оскарження процедури провадження розслідування»;

     «Органом влади відповідно до статті 13 може не бути судовий орган влади, але, якщо це не

судовий орган, повноваження та гарантії його мають бути відповідно переконливими, щоб бути визнаними ефективними» ;

     «В державі може не існувати єдиного засобу захисту, який повністю відповідає вимогам статті 13, але це може зробити сукупність засобів захисту, передбачених національним правом»;

     «Необхідно також зазначити, що ефективність будь-якого внутрішнього засобу правового захисту не залежить від вірогідності позитивного вирішення справи, але засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як у практичному, так і в юридичному сенсі, що зокрема означає, що його застосуванню не повинні невиправдано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави- відповідача»;

     «Крім того, особлива увага має приділятися забезпеченню оперативності вирішення питань,

порушених при зверненні до засобу юридичного захисту, оскільки не виключено те, що надмірна тривалість такої процедури може позначитися на адекватності такого засобу»;

     Отже поліція і прокуратура якраз і є тими несудовими органами, а кримінальне провадження тим єдиним засобом захисту, що відповідає вимогам ст.13 Конвенції (позаяк окремого не існує) і більше того: з наведеного ясно вбачається, що в інакший (аніж кримінально-процесуальна площина) спосіб захищати порушення Конвенційних прав (про які йтиметься нижче) неможливо у принципі;

 

Скарга про порушення Конвенційних прав: 25. Відповідно до п.1 ст.10 Конвенції: «Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів» - отже я скаржусь на перешкоджання ОЗУ Обленерго в реалізації права одержувати та передавати інформацію і таке полягає у свавільній відмові (11/а) задовольнити два моїх запити притому, що у такий спосіб я намагався реалізовувати інше своє право, а саме збирати і подавати докази у рамках кримінального провадження (11/б), з одночасною його дискримінацією (27) і (28);

     Ті самі діяння складають предмет одразу 2-х вище (7/а) і (11/а,б) заявлених злочинів, а тому повинні розслідуватись одночасно в кримінально-процесуальній площині;

          26. Відповідно до ст.8 Конвенції: п.1 «Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції»; п.2 «Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб» - отже я скаржусь на втручання ЛКП №503 й ОЗУ Обленерго у моє приватне життя, яке полягає у протиправному здобутті та використанні документів, в яких зазначаються відомості про співвласників нерухомого майна, одним з яких я є та інша конфіденційна інформація, яку ЛКП №503 не вправі надавати, а ОЗУ Обленерго отримувати, а тим більше десь використовувати - з одночасною дискримінацією такого (28);

     Свавільне втручання у приватне життя саме по собі кримінально-каране (9), а тому не може розслідуватись в інакший (аніж кримінально-процесуальна площина) спосіб;

          27. Відповідно до ст.14 Конвенції: «Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - …соціального походження, …майнового стану, народження, або за іншою ознакою» - підкреслені ознаки дискримінації, розгорнуте пояснення я надам під час досудового розслідування - стисле тлумачення від ЄСПЛ:

     «Щоразу, коли Суд розглядає питання про можливе порушення статті 14, він робить це у поєднанні з основним конвенційним правом. Заявники часто оскаржують порушення основного права і додатково - порушення цього права у поєднанні зі статтею 14. Іншими словами, втручання в їхні права, окрім порушення стандартів дотримання основного права, становить також дискримінацію, оскільки «зразок для порівняння» не відчуває на собі подібного несприятливого ставлення»;

     «3.3.1.2. Сфера дії конвенційних прав. Суд при застосуванні статті 14 використовує метод розширювального тлумачення змісту прав за Конвенцією: по-перше, Суд чітко встановив, що він може розглядати скарги щодо статті 14 у поєднанні з основним правом, навіть якщо порушення основного права відсутнє; по-друге, він зазначив, що зміст гарантій ЄКПЛ виходить за межі буквального тексту Конвенції: достатньо, щоб факти справи були загалом пов’язані з відносинами, на які розповсюджується захисна дія Конвенції» - отже я скаржусь на порушення ст.14 Конвенції в поєднанні з п.1 ст.10 (25) Конвенції, тому що так і не одержав запитуваної інформації, деталі (11/а,б);

     Дискримінація сама по собі є кримінально-караним (11) діянням, а тому не може розслідуватись в інакший (аніж кримінально-процесуальна площина) спосіб;

          28. Відповідно до п.1 ст.1 Протоколу 12 Конвенції: «Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою …соціального походження, …майнового стану, або за іншою ознакою» і її стисле тлумачення ЄСПЛ:

     «3.3.1.3.: 1. Протокол № 12 забороняє дискримінацію у «здійсненні будь-якого передбаченого законом права», а отже, має більш широку сферу застосування, ніж стаття 14, яка поширюється тільки на права, зазначені в Конвенції:

     «i) у здійсненні будь-якого права, що спеціально гарантовано особі на підставі положень національного законодавства; ii) у здійсненні будь-якого права, що може бути виведене з чіткого обов’язку державного органу на підставі положень національного законодавства, тобто коли на державний орган на підставі положень національного законодавства покладений обов’язок діяти певним чином; iv) що відбувається у формі будь-якої іншої дії чи бездіяльності з боку державного органу - хоча Протокол гарантує захист від дискримінації насамперед з боку держави, він

розповсюджується також і на відносини між приватними особами, які зазвичай підлягають державному регулюванню»;

     «Протокол № 12 до Конвенції передбачає самостійне право на свободу від дискримінації. Воно охоплює будь-які права, що були створені відповідно до національного права чи практики або випливають з них»;

     Отже я окремо скаржусь на порушення п.1 ст.1 Протоколу 12 Конвенції, тобто на дискримінацію моїх прав, передбачених чинним законодавством та Конституцією України, перелік цих прав разом з положеннями матеріального права, що їх гарантує - вище (11) з фабулою і доказами вже приведений;

 

Інше: 29. Всі докази, на які є посилання у цій заяві/скарзі вже є в матеріалах кримінального провадження ЄРДР №12016140040002288, слідчий: Боягуз А.Р., а тому додаються тільки нові;

         

Виходячи з наведеного у цій заяві/скарзі ПРОШУ:

          30. Внести до ЄРДР відомості заяви про кожне заявлене у ній кримінальне правопорушення;

          31. Внести до ЄРДР відомості про порушення Конвенційних прав, на які я скаржусь;

          32. Вчинити необхідні дії і застосувати необхідні правові інструменти спрямовані на:

     а) Припинення триваючих злочинів й усунення засобів їх скоєння, а також для захисту потерпілих у рамках цього кримінального провадження від триваючого тиску і насилля збоку ОЗУ Обленерго;

     б) Здобуття необхідних доказів, які раніше я з власної ініціативи, ані слідчий не змогли отримати у відповідь на запити та ті докази, на які прямо вказано у цій заяві про злочин;

     в) Встановлення і допиту всіх осіб, які так чи інакше фігурують у цій справі;

     г) Допиту потерпілих у цьому кримінальному провадженні;

          33. Повідомляти мене завчасно (за вказаним у шапці мобільним номером) про вчинення дій, участь в яких передбачена ст.56 КПК, щоб я міг прийняти у таких безпосередню участь, чи стосовно доказів, витребування яких не потребує моєї участі, однак я повинен з ними ознайомитись… тощо;

          34. Інформувати мене належно і завчасно про внесення (не внесення) відомостей цієї заяви/скарги до ЄРДР, щоб я (у разі чого) мав час оскаржити бездіяльність в судовому порядку;

          35. Одночасно надати мені копію мотивованої постанови за умови, якщо наприклад слідчий не вважатиме мене потерпілим у цій справі, чи сумніватиметься щодо моїх прав, гарантованих ст.56 КПК, щоб я через суд поновив такі свої права;

 

 

Додатки: 1) Ухвала Личаківського районного суду від 8.08.16р.;

2) Квитанція на 197 гр. за повторне підключення і договір на повторне підключення;

 

 

Iniesta Роман Ярославович                                                              Складено 17 жовтня 2016 року