Конвенція з прав людини та основоположних свобод

12.08.2017 00:54

                                               Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:

 

Ст.1 Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції

 

Ст.3 Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.- одна з основних статей, компенсація за її порушення зазвичай стартує з 10000 євро...

 

Ст.5 ч.1 Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою до провадження його до компетентного органу;

e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

ч.2 Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

ч.3 Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

ч.4 Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

ч.5 Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

 

Ст.6 ч.1 Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. 

ч.2 Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

ч.3 Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

 

Ст.8 ч.1 Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

ч.2 Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

 

Ст.10 ч.1 Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. - важлива стаття, гарантує доступ до інформації, посилюючи дію ЗУ Про інформацію та ЗУ Про доступ до публічної інформації, а також ч.3 ст.32 та ст.34 Конституції України

 

Ст.11 ч.1 Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

ч.2 Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

 

Ст.13 Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження - за цією статтею можна предявити звинувачення міліції, прокуратурі, а головне суду, в порядку цієї статті слід звертатись коли порушене одне з Конвенційних прав

 

Ст.14 Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

 

Ст.17 Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції - цю статтю можна застосувати до будь-яких законів, підзаконних актів і всього того що наприймала шоколадна більшість;

 

Ст.34 Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або Протоколах до неї. Високі Договірні Сторони зобов’язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього права - в порядку цієї статті мусять надати всі запитувані документи, якщо готуєте скаргу до ЄСПЛ - інакше вона порушена

 

Ст.35 ч.1 Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

ч.2 Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

ч.3 Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:

a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або

b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

ч.4 Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі. 

 

Ст.37 ч.1 Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти висновку:

a) що заявник не має наміру далі підтримувати свою заяву; або b) що спір уже вирішено; або c) що на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим.

          Проте Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.

ч.2 Суд може прийняти рішення про поновлення заяви в реєстрі справ, якщо він вважає, що це виправдано обставинами.

 

Ст.38 Суд розглядає справу разом з представниками сторін і, у разі необхідності, проводить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані Високі Договірні Сторони створюють усі необхідні умови.

 

Ст.39 ч.1 На будь-якій стадії провадження Суд може надати себе у розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.

ч.2 Процедура, що здійснюється відповідно до пункту 1, є конфіденційною.

ч.3 У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого вирішення.

ч.4 Це рішення передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за виконанням умов дружнього врегулювання, викладених у рішенні.

 

Ст.41 Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію - скаржачись в національних судах на порушення Конвенційних прав можна вимагати значні суми компенсації на підставі цієї статті, інакше у наших судах моральну шкоду взагалі не доведеш, як зазвичай (у 90%) і матеріальну

 

                                                                             Протокол №1:

Ст.1 Кожна фізична  або  юридична  особа  має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути  позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних  інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. - одна з найважливіших статей, яка захищає від свавілля державних органів (і не тільки) все майно та навіть права (наприклад репутацію фірми);

 

Ст.2 Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань - затверджує право на безкоштовну освіту для всіх верств населення;

 

Ст.3 Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом  таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

 

                                                                             Протокол №4:

Ст.1 Нікого не може бути позбавлено свободи лише на підставі неспроможності виконати своє договірне зобов'язання.

 

Ст.2 ч.1 Кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

ч.3 На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і  є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

 

                                                                             Протокол №7:

Ст.2 ч.1 Кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права,  включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом 

ч.2 Із цього права можуть поширюватися винятки для передбачених законом незначних правопорушень або  коли відповідну особу судив у першій інстанції найвищий суд, або коли її було визнано винною і засуджено  після оскарження виправдувального вироку.

 

Ст.3 Якщо остаточним рішенням особу було засуджено за вчинення кримінального правопорушення і якщо  на підставі нового чи ново виявленого факту, який беззаперечно доводить наявність судової помилки,  винесений їй вирок було потім скасовано або її було помилувано, то ця особа, яка зазнала покарання в результаті такого засудження, одержує відшкодування згідно із законом або практикою відповідної держави,  якщо тільки не буде доведено, що зазначений невідомий факт не було свого часу виявлено повністю або частково з вини цієї особи.

 

Ст.4 ч.1 Нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

ч.2 Положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи в разі  виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи.

ч.3 Жодних  відступів від положень цієї статті не допускається на підставі статті 15 Конвенції

 

                                                                           Протокол №11:

Ст.37 ч.1 Суд може на будь-якій стадії судового розгляду вилучити заяву із свого реєстру справ, якщо обставини дозволяють зробити висновок, що: а) заявник не має наміру продовжувати підтримувати свою заяву; або b) спір уже вирішено; або c) на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим. 

Однак Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає дотримання прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї. Суд може знову внести заяву у свій реєстр справ, якщо, на його думку, обставини це виправдовують.

 

                                                                             Протокол №12:

         (ратифіковано 9.02.2006 року одночасно з протоколом 14 і підписано президентом в цей день)

Ст.1 ч.1 Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою  ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань,  національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

ч.2 Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1. - слід розуміти буквально, застосована до до будь-якої норми шоколадного іга, якою дискримінуються невід'ємні права людини

 

Тут вибрані статті і протоколи, повний зміст: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004

Назад

Контакт

Роман Iniesta
м. Львів, вул. Мармулядна, 7

073-215-05-49
067-371-26-22

На всі ноутбуки гарантія від 6 місяців

cтворити безкоштовний сайтWebnode